СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗАТЛУМИ́ТИ
, умлю́, у́миш; мн. затлу́млять; кого, що.
Док. до тлуми́ти 2; подавити, заглушити.
Такі речі давно вже ми чуємо. Та не зупинили вони любові до рідного слова справжніх народолюбців, не затлумили їх віри у будущину своєї мови
(Панас Мирний)
;
Так хай же слава невмируща Про тебе скрізь загомонить, І ні злоба, ні заздрість злюща її повік не затлумить
(В. Самійленко)
;
Я не можу обернутися в покірну машину .. і затлумити в собі всі поривання
(Леся Українка)
;
Живе в ньому й інше почуття, і він намагається затлумити його, але воно весь час виплескується з нього
(Валерій Шевчук)
;
// 
рідко.
Те саме, що пригніти́ти.
[
Дрейсігер
:]
Що се вас так затлумило? Чи вам хто в'язи скрутив?
(Леся Українка)
.