Їдуть, їдуть чорноморці, Та й занози гнуться. Ой, як глянуть в край родимий, З очей сльози ллються

Задумали чумаки в дорогу, Покупили собі вози нові, Поробили ярма кленові, Поробили занози дубові, Покупили воли полові

Бик мотнув головою, зламав заноза, а був не налиганий, як задрочиться, як дремене!..

О, скільки вас за тим Молочним Шляхом Ішло до Криму! Де ж хоч би заніз Із ваших маж?

– Бог в поміч вам! – гукнув з дороги .. – Спасибі, дядьку, – озвався Микита весело, вставляючи в ярмо занозу

– Та яке там керування! Тут ти когось полаяв, там тебе... викликали в район, – стомлено махнув рукою Кислий, а сам собі посміхнувся в душі: коли вставляв шию, не питав, а як заніз дзенькнув біля вуха, вирішив поцікавитись, що воно і як!