ЗАЛИ́ЗАНИЙ

, а, е.

Дієпр. пас. до зализа́ти.

Очі

[у Ігнатовського]

вузенькі, якісь сонні, волосся ріденьке, жовто-сіре, старанно зализане на жовту лисину

(Ю. Збанацький)

;

у знач. прикм.

З гладко зачесаним волоссям (про людину)

Он той зализаний плискуватий монгол, наче з води витягнений морж. Це – капітан світляної батареї якогось там їхнього полку

(В. Винниченко)