СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗАД
, у, ч.
1
.
Задня частина, сторона чого-небудь; протилежне
перед
.
Марина відкинулася на зад ридвана
(А. Кащенко)
;
На генералові – камергерський мундир, увесь перед шитий густим золотом, і золотий зад, і презолотий комір
(Ю. Яновський)
.
2
.
Задня частина тулуба тварини
.
Та Медведю не до меду! Крутить задом, а спереду Дуб держить, мов у кліщах...
(І. Франко)
;
Кінь б'є і передом і задом, та де йому скинуть Артема!
(Б. Грінченко)
;
Конячки, прищуливши вуха й настобурчивши гриви, підгинали зади й усе закидали їх трохи набік
(В. Винниченко)
;
Плачинда вражено сперся спиною на кінський зад
(М. Стельмах)
;
// 
Частина тіла людини нижче спини
.
Кидає
[мати]
прибирати, підходить до Василька, одіймає люльку, .. дає легенько ляща по заду
(С. Васильченко)
;
Корж з насолодою шмагав підпанка, методично вкриваючи червоними смугами його випещений білий зад
(З. Тулуб)
.
3
.
тільки мн., розм.
Місце за дворами, позаду будинків, хат і т. ін.
Стрілянина вщухла, і я добирався до молочарні вже не задами, а вулицею
(І. Муратов)
;
Радіон не любив товктися без діла по базару, дерти свої очі на лотки, на фургони і м'яти боки. Ніби риба поміж осокою, проплив він це все, пробираючись на базарні зади
(Б. Харчук)
.
4
.
тільки мн., розм.
Те, що раніше вивчене; те, що всім відоме
.
Досить уже “повторяти зади”. Ближче до джерел! – от що має стати нашим гаслом...
(М. Зеров)
.