ЖЕТО́Н
, а, ч.
1
. Значок, який видають на згадку про якусь подію як відмітний знак (напр., членам якогось товариства), як приз і т. ін.
1897 року за оповідання “Голосні струни” Леся Українка отримала премію Київського літературно-артистичного товариства та щитоподібний жетон з надписом: “Леся Українка”
(з мемуарної літ.)
;За вправи на брусах і колоді Ніна одержала найвищі оцінки і була відзначена двома золотими медалями, а за вільні рухи – срібним жетоном
(з наук.-попул. літ.)
.2
. Значок на право участі в чому-небудь або одержання чого-небудь
. Біля кожного забитого звіра лежав жетон з номером стрільця, що поцілив його
(М. Трублаїні)
;Малому Дейвові дістались від нього у спадок лише жетон на риболовецького човна та стара губна гармоніка
(С. Жадан)
;Робітник при одержанні інструмента тимчасового користування здає в комору свій жетон
(з навч. літ.)
.3
. Умовний значок, що замінює гроші в деяких іграх, під час користування автоматами тощо
. Єлизавета .. потягла Котика на третій поверх до зали з її улюбленою американською рулеткою. Набравши в касі жетонів на дві тисячі доларів, пара попрямувала до столу
(І. Роздобудько)
;У разі коли торгівля товарами (послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників гривні, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників гривні
(з мови документів)
.