ДОДА́ТОК

, тка, ч.

рідко.

Дія за знач. додава́ти, дода́ти 1–3

– По-юридичному, пане доктор? – вмішалася цікаво, але цим разом без додатку свого зачіпливого глуму Наталя

(О. Кобилянська)

Те, що додається, є доповненням до чого-небудь

Молода, напрочуд гарна, Кароока та струнка, Швидкометна, наче сарна, Мов тополенька гнучка, Весь малюнок без додатка, Бо нема чого додать

(П. Грабовський)

;

Невеликий додаток рідкого скла зміцнює ґрунти, робить водонепроникними фундаменти, прискорює твердіння бетону

(з газ.)

;

Книга, брошура і т. ін., що додається до передплатного видання і разом із ним надсилається передплатникам

Вона .. читала додатки до “Ниви”, але тільки романи та повісті

(І. Нечуй-Левицький)

;

В тім часі я дістав від товариша “Галичанина”. То був літературний додаток до львівського “Слова”

(А. Чайковський)

;

Невеликі замітки, дописки, доповнення до статті, твору, книги, протоколу і т. ін. – все те, що не ввійшло в основний текст

Щодо справи каталогу українських книжок.., то, як він буде у Вас в рукописі готовий, пришліть мені, а я, зробивши додатки, знов пришлю вам

(Леся Українка)

;

– Будуть які додатки чи зміни? Нема? Добре

(В. Кучер)

лінгв.

Другорядний член речення, який перебуває в об'єктних відношеннях із підпорядковувальним членом і виражається формами непрямих відмінків іменників та їх еквівалентів

Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків

(з навч. літ.)

○

(1)

На (рідше в) дода́ток <На (у) дода́чу>,

у знач. присл.

–

додатково до того ж

Ніч уже зовсім налягла на землю, а в додаток ще й туман піднімався

(Панас Мирний)

;

– Перед шлюбом дам йому або дочці банкову розписку на дві тисячі карбованців, ще й дім в додачу

(І. Нечуй-Левицький)

;

А на додаток ще застрайкували портові робітники

(П. Панч)

;

Він цілу ніч лаяв жінку, а коли лайка не допомагала, давав доброго стусана на додачу

(П. Колесник)

;

– Коли вже за скрипку плачу, то ще й борщу дам у додачу

(І. Нижник)

△

(2)

Непрями́й дода́ток,

лінгв.

–

додаток, виражений будь-яким непрямим відмінком іменника із прийменником або без нього, крім знахідного відмінка

Різновидом непрямого додатка є додаток, виражений неозначеною формою дієслова

(з навч. літ.)

;

(3)

Прями́й дода́ток,

лінгв.

–

додаток, що стоїть при перехідному дієслові й виражений знахідним відмінком іменника або його еквівалента без прийменника

Прямий додаток вказує на об'єкт, безпосередньо охоплений дією, процесом або станом

(з наук. літ.)