ДАЛЕ́КО
.
1
. Присл. до дале́кий 1
. Поїдеш далеко, Побачиш багато; .. Згадай мене, брате!
(Т. Шевченко)
;Десь далеко лунали глухі удари важких гармат
(В. Собко)
.2
. при вищ. ст.
Великою, значною мірою
. Взагалі ж я далеко менше стомлений дорогою, ніж торік
(М. Коцюбинський)
;– У природі далеко більше добрих начал, ніж злих
(І. Волошин)
;І жилось йому легше, аніж Марії, бо і на людей, і на світ він дивився далеко простіше, ніж вона
(М. Стельмах)
.3
. у знач. присудка.
На великій відстані
. Зірка зійшла, а вона
[Оксана]
ще далеко від села(Г. Квітка-Основ'яненко)
;Була у Ольги Федорівни .. Далеко дуже той дім, аж за містом
(Леся Українка)
.4
. у знач. присудка і пред.
Не скоро настане який-небудь час, пора
. От того-то наша Галочка така й смутна була, що неділенька далеко: аж через шість день
[днів]
(Г. Квітка-Основ'яненко)
.5
. у знач. пред., кому, чому, до кого – чого.
Не рівнятися кому-, чому-небудь з кимсь, чимсь; не рівня хтось кому-небудь
. – Де Кубраківна? – каже
[Василь],
– чи не та чорнява?.. – Ні, – каже Левко, – нам до тієї далеко(Г. Квітка-Основ'яненко)
;Щодня .. та й несе хоч небагато додому. Ще й до місяця далеко, а в Василя вже шість рублів
(Панас Мирний)
.◇
Ба́чити дале́ко
див.
ба́чити
;(1)
Дале́ко за...
:а)
набагато пізніше від якого-небудь часу
.Програвши в карти далеко за північ, чиновник став прощатись
(Панас Мирний)
;б)
набагато більше, ніж
.То була посивіла жінка, років уже, напевне, далеко за шістдесят, але ще міцна і непогорблено-висока
(М. Малиновська)
;Дале́ко іти́ / піти́
див.
іти́
;Дале́ко [й] ходи́ти
див.
ходи́ти
;Дале́ко лежа́ти
див.
лежа́ти
;(2)
Дале́ко не...
– зовсім не...
Запевне, що і в мене на серці далеко не завжди йде дощ
(Леся Українка)
;Санько явно розчулився, виглядав далеко не тим страшним слідчим, як то казали в камері
(Ю. Збанацький)
;Дале́ко не пої́деш (не заї́деш, не за́йдеш)
див.
пої́хати
;Дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба
див.
тре́ба
1
;(3)
Дале́ко [, як] ку́цому до за́йця
– хто-небудь зовсім не схожий на когось, не рівня комусь
.А нам далеко тепер до гімназій, як куцому до зайця
(І. Нечуй-Левицький)
;[
Ясь
:]
Шляхтич – то велика річ! У своїх добрах він – король! .. Правами рівний Вишневецьким та Сопігам... [
Наталя
:]
Ну, далеко куцому до зайця!(Б. Грінченко)
;Чи, може, скажете, пані моя Дульсінея краща од сієї? Овва! далеко куцому до зайця, вона її й нігтя не варта
(М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса)
.