ГУЖ

, а́, ч.

Міцна мотузяна або ремінна петля на хомуті, до якої кріпляться дуга та оглоблі, або петля для кріплення весла в човні

Узявся за гуж – не кажи, що не дуж

(прислів'я)

;

Збруя в порядку, коні вгодовані, Круто риплять ремінні гужі

(М. Шеремет)

;

Виготовленням хомутів, гужів, шлей, сідел, віжок, посторонок, нашийників (нашильників), нагрудників, дуг, батогів і т. ін. займалися на Україні лимарі

(з навч. літ.)