ВІДРА́ЗУ
, присл.
1
. Зараз же, негайно, в ту ж мить
. Весільний чад одразу вийшов у всіх з голови
(І. Нечуй-Левицький)
;– Як глянув я на неї, так і впізнав одразу. Вона! Коханка колишня!
(М. Коцюбинський)
;Ойкнув людський натовп, і відразу стало тихо-тихо
(Ю. Яновський)
;Залишившись з Тимком наодинці, дівчина відразу перемінилася, .. зробилася мовчазна і насторожена
(Григорій Тютюнник)
;Галина відразу пізнає запале, гостроносе, в хворобливих рум'янцях обличчя Григорія
(М. Стельмах)
;Задзеленчав дзвінок, шкільне подвір'я одразу спорожніло
(О. Гончар)
;//
З першого разу, спочатку
.Але протока була значно ширша, ніж це відразу здалося
(Ю. Смолич)
.2
. Одним заходом, за один раз
. Київ не відразу збудований
(Номис)
;Про все не напишеш в листівці відразу, А ти не запізнюйся, в гості приїдь
(А. Малишко)
;В хазяйстві ще стільки дірок, що не всі залатаєш відразу
(М. Стельмах)
.3
. Раптово, несподівано
. Коли це одразу в хаті стало видно як удень
(І. Нечуй-Левицький)
;І відразу щось розтяло хмару
(С. Васильченко)
;В долині відразу зашуміло млинове колесо
(М. Стельмах)
.4
. Разом, одночасно
. Грошей у нього в запасі було не дуже багато, а дві ями відразу копати і цямрувати, то день у день коштує
(І. Франко)
;Як зберуться до наших гості, то одразу на чотирьох мовах говорять
(Леся Українка)
.5
. Тут же, дуже близько біля чого-небудь
. За трьома яблунями одразу починалося поле
(Н. Рибак)
;За Моравою одразу починались ліси та болота
(О. Гончар)
.