ВЛИПА́ТИ

(УЛИПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛИ́ПНУТИ (УЛИ́ПНУТИ), ну, неш, док.

Потрапляти в що-небудь липке, грузьке або прилипати до нього

Той крик-стогін мовби шмагає Галю по спині, ладна бігти ще прудкіше, але молоде жито б'є в груди, але повітря стає стіною, але ноги влипають у землю

(Є. Гуцало)

;

[

Турбота

Він не знає, що робити .. В твань улипши, йде все глибше, Не надіється на ліпше

(М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете)

;

* У порівн.

Знову сягнув шаблею, тільки кінчиком, без потяжки .. – тільки Сірко умів так рубати, сталь ніби влипала в плоть

(Ю. Мушкетик)

;

Притискуватися, притулятися, намагаючись бути непомітним і неушкодженим

Іноді йому

[Орлюкові]

доводилося на довгі години влипати в двигтючу землю. Тоді він видавався собі жалюгідним, як черв'як, і туга томила його до сьомого поту

(О. Довженко)

;

Золотисто-кучерява голова меланхоліка лежить лицем до стіни .. Вона не хоче ні на що відповідати, ні навіть повернутись навпаки – від Максового голосу вона ще дужче влипає в стіну

(В. Винниченко)

;

Мацала двері й уся постаттю влипла в них, мов думала, що наскрізь виступить крізь них на тім боці

(А. Головко)

перев. док., перен., рідко.

Щільно прилягати, облягати

Вузька запаска влипла кругом її стану

(Панас Мирний)

перен., розм.

Потрапляти в складне, неприємне становище

– Ні сосисками, ні вареними ковбасами я не захоплююся відтоді, як знайома робітниця м'ясокомбінату розповіла, з чого їх роблять. Це було ще в моїй юності. Та корисна інформація час від часу забувається, і я влипаю

(з газ.)

;

– Я був ні в сих, ні в тих: оце так улип з своєю майстерністю

(Ю. Збанацький)

тільки док., перен., фам.

Закохатися

– Ти, Вовко, розійшовся, немов закоханий .. Тепер мені ясно, що ти влип

(О. Гончар)

;

– Скажи, хороша Оксана Кошик? Бачу, що ти на грані. Ще трохи – і влипнеш

(П. Автомонов)

;

Я влип, влип, влип – я беззастережно, категорично влип, я пропав з головою й руками .. Увесь пополудень і вечір ми були тільки з Адою

(Ю. Андрухович)

◇

(1)

Вли́пнути в істо́рію (в ха́ле́пу)

–

стати, виявитися причетним до якоїсь неприємної справи

Симпатичний наглядач перевівся в інший коридор і там знову став цербером тільки тому, що боявся тут влипнути в халепу за зв'язок з арештантами

(І. Багряний)

;

– Треба щось діяти, а то так, чого доброго, можна влипнути в історію

(І. Цюпа)

;

– Невже вас батько не навчив, як треба жити в світі? Влипли по самі вуха в цю халепу, то хто ж має вас задарма тягнути звідти?

(М. Стельмах)

;

Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе, що взагалі влип у цю історію

(Є. Гуцало)

;

(2)

Вли́пнути як му́ха в мед

–

несподівано потрапити в надзвичайно скрутне неприємне становище

“Ну що ж, стріляй!” – сам собі сказав Дерміцель і повів стволом автомата, спрямовуючи його в напрямку вартового. Отак влипнути як муха в мед, потрапити, як жаба в пащу вужа!

(П. Гуріненко)

;

Вту́питися (вп'я́литися, вли́пнути, втелю́щитися) / вту́плюватися (вп'я́люватися, влипа́ти, втелю́щуватися) очи́ма (по́глядом)

див.

вту́плюватися

;

(3)

Як (мов, ні́би і т. ін.) вли́пнути

–

бути добре припасованим

Кожний казав, що йому чоботи якраз, наче влипли, хоч добре вони пригодилися тільки старшому брату

(Марко Вовчок)

;

Вона взяла золотий перстень, швидко наділа на пухкого пальчика, відставила руку, глянула... – Як влип, – засміявся Зуб

(В. Собко)