ВОЗНЕ́СЕНИЙ

, а, е.

Дієпр. пас. до вознести́.

О ти, вознесений на Свят-горі, Що увінчала придніпрові скелі, – Немов прочанин крізь ману пустелі, На клич твоєї гострої зорі Я все життя ішов!

(Б. Олійник)

;

Два ангели в інтер'єрі храму, скульптурні постаті яких високо вознесені монументальними колонами, одухотворюють цей замкнутий простір

(з наук.-попул. літ.)

;

Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!

(Біблія. Пер. І. Огієнка)

;

О могуття духу людського, просвітленого книжною мудрістю, вознесеного високими істинами!

(П. Загребельний)