3
.
за що, до чого, рідко чого; також з інфін.
Починати яку-небудь справу, приступати до виконання чого-небудь
.
А вже сонечко край неба. За роботу братись треба
(Я. Щоголів)
;
– Але чом оце свекруха не береться до роботи? – подумала вона
[невістка]
(І. Нечуй-Левицький)
;
Дівчина здіймає кужілку і знов береться прясти
(Леся Українка)
;
Я згортаю задачник, зошит і берусь за географію
(О. Донченко)
;
Я берусь пильнувати за гущавінню протилежного берега
(О. Гончар)
;
– Пора тобі, Василю, за діло братися
(О. Бердник)
;
В тому саду ми брались до науки і перші лаври скубли на вінок
(Л. Костенко)
;
//
перев. з інфін., рідко.
Збиратися, готуватися щось робити
.
Стріляй швидше, бо вже беруться летіть качки
(Сл. Гр.)
;
– Постояла я трохи, та й беруся йти додому
(Марко Вовчок)
;
– Вели всьому народові зараз братися в дорогу
(І. Франко)
.
(1)
Бере́ться [на] моро́з
–
стає холодно, починається мороз
.
Мороз береться, .. вбрав іній дерева
(Н. Забіла)
;
Бралось на мороз, під ногами поскрипував сухий, пухкий сніжок
(із журн.)
;
(2)
Бра́тися / взя́тися за ру́ки
–
тримати за руки один одного
.
Ігра
[гра]
їх така: беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари
(Панас Мирний)
;
(3)
Бра́тися / взя́тися ірже́ю
що
–
окиснюючись, покриватися іржею (про залізо та залізні вироби)
.
Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася
(Л. Первомайський)
;
(4)
Бра́тися / взя́тися кри́гою
:
а)
замерзати, покриватися кригою (про річку, озеро і т. ін.)
.
В потоці вода бралася кригою
(С. Чорнобривець)
;
б)
(зі сл.
очі
,
погляд
,
душа
і т. ін.)
ставати холодним, байдужим
.
– Мамо... – з серцем повертається до невеличкої постаті, а невеселі очі беруться кригою: ну, чого їй додивлятись за ним, наче за немовлям
(М. Стельмах)
;
Душа наче кригою взялася, торкнися – задзвенить од страху
(Ю. Мушкетик)
;
(5)
Бра́тися / взя́тися па́рою
:
а)
перетворюватися на пару
.
Вода, нічого не погасивши, зараз же бралася парою і зникала .. у повітрі
(Б. Грінченко)
;
Тимофій Гречка відмовився від бінокля: .. його очам було тісно, та й бралися парою скельця
(Ю. Смолич)
.
◇
(6)
[Аж] бра́тися (хапа́тися) / взя́тися (вхопи́тися, схопи́тися) за живі́т (за бо́ки, рідко в бо́ки)
–
Іноді було насмішить
[дід]
бесіду, аж за животи беруться
(Панас Мирний)
;
Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався
(І. Франко)
;
– Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився
(О. Донченко)
;
– Ой, не можу! – вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом
(Ю. Смолич)
;
[Аж] дур голови́ бере́ться
Благословля́тися (рідко бра́тися) / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок, на світа́ння)
(7)
Бра́тися / взя́тися за ба́рки (за чуби́)
:
а)
битися з ким-небудь чи починати бійку
.
– Хіба він мені брат? – каже було Василь .. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися
(Панас Мирний)
;
Кличуть до нього раз наймитів – З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки – Довбуш береться з паном за барки
(Д. Павличко)
;
Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна – біля “самовара”
(О. Гончар)
;
(8)
Бра́тися / взя́тися за кни́жку (за книжки́)
:
а)
починати читати або вчитися
.
Їздив
[Дмитро]
у хурманку на цукровню по жом чи маляс, столярував, у вільну ж годину за книжку брався
(М. Стельмах)
;
б)
готувати уроки; готуватися до занять і т. ін.
Довелося, поки ще лишався час, всадовити хлопця за стіл і змусити взятися за книжку і все повторити
(із журн.)
;
(9)
Бра́тися / взя́тися за перо́
–
починати писати, займатися літературною діяльністю
.
Учора хто його знає що й робив, що й за перо не брався
(Панас Мирний)
;
Опівночі прокинувся
[Коркошко]
від поганого сну і взявся за перо
(В. Логвиненко)
;
(10)
Бра́тися / взя́тися за ро́зум
:
а)
ставати розсудливішим, розумнішим; поводити себе розумно, діяти розсудливо
.
Я ніколи не розумію як слід психології ваших людей, чому вони тоді тільки беруться за розум, як їх вилаяти по-батьківському, того, може, що ще молоді?
(Леся Українка)
;
Пора б уже Андрієві й за розум братися
(Д. Бедзик)
;
[
Виборний
:]
Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дівка, не дитя. – Кого ж ти дожидаєшся?
(І. Котляревський)
;
б)
починати серйозно займатися якою-небудь корисною справою
.
Він заявив, що він починає вчитись. – Годі байдики бити, треба за розум братись
(Г. Коцюба)
;
Посадські люди за розум взялися. Крам іноземний з'явився на ярмарках
(Н. Рибак)
;
(11)
Бра́тися / взя́тися за своє́
–
продовжувати діяти певним чином, наполягати на чомусь
.
Та одразу ж пригадав, що не раз уже давав собі слово, а минав час – і знову брався за своє, ніби його хтось живосилом штовхав у шкоду
(Микита Чернявський)
;
Мала на хвилинку смирніла, а потім, коли мати кудись одверталася чи виходила, знову бралася за своє
(М. Олійник)
;
Вони знов узялися за своє? Гадають, що й цього разу їм минеться?
(Ю. Шовкопляс)
;
(12)
Бра́тися / взя́тися за старе́,
перев. несхв.
–
починати знову займатися тим самим (перев. осудливим)
.
– Знову за старе взялися й нашими руками собі жар загрібають
(М. Старицький)
;
(13)
Бра́тися / взя́тися зуба́ми
за що
–
рішуче, настійно діяти, домагаючись чого-небудь
.
– Зубами взявся я за це діло. Пішов по установах, в усіх кабінетах побував, всі дозволи одержав
(О. Гончар)
;
(14)
Бра́тися / взя́тися по́пелом
–
Чоловік пише на папері, і слово його не раз береться попелом-туманом
(Л. Старицька-Черняхівська)
;
Але душа від того все ж не бралася попелом
(І. Багряний)
;
Не одну я нічку не спала, не один день гірко працювала, здоров'я накладала, а тепер – де воно
[добро]?
Попелом узялося...
(М. Коцюбинський)
;
(15)
Бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки
–
приймати позу самовдоволеної людини, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін
.
Став я, хвертом
[фертом]
в боки взявся І до неї обізвався
(Л. Глібов)
;
починати швидко тікати, бігти, йти геть
.
[
Чирва
:]
Улучив! .. Тепер тікати! (Озирається й береться в ноги)
(І. Микитенко)
;
(17)
Бра́тися за чепі́ги
–
приступати до роботи, починати працювати, господарювати
.
Рано довелося мені братися за чепіги
(Ю. Збанацький)
;
(18)
Бра́тися (хапа́тися) / взя́тися (вхопи́тися) за го́лову
:
а)
бути у відчаї, розпачі; дуже переживати, шкодувати
.
Коли він
[Горький]
прочитав у “Раді” листа
[Винниченка]..,
то все хапався за голову, хвилювався й повторював: Так мені й треба
(М. Коцюбинський)
;
– Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови
(Ю. Збанацький)
;
Побитих тисячу горшків, А де побито – розбери! Чи там, чи тут? .. Як глянув зав з-під козирка, Вхопивсь за голову й сказав: – Гукніть негайно Хом'яка
(С. Олійник)
;
З якими гордощами мазюкав я на взір “цьоциних”
[тітчиних]
такі “ружі”, що аж сама “цьоця”
[тітка]
бралася за голову
(І. Франко)
;
(19)
Бра́тися (хапа́тися) / взя́тися (схопи́тися) у ру́чки
–
боротися, битися з ким-небудь
.
– Чого стали?.. – кричить капітан Бугров своїм солдатам. Вони вже отямились і схопилися з партизанами в ручки
(І. Микитенко)
;
(20)
Бра́тися / взя́тися (вхопи́тися) за ша́пку
–
збиратися піти якнайшвидше, поспішно беручи одяг
.
Як часто за шапку береться, так не скоро піде
(прислів'я)
;
Хто тверезіший, собі став за шапку братись
(Панас Мирний)
;
– Розказуй комусь іншому, – недовірливо мовив Токовий і взявся за шапку. – Бувайте
(Ю. Хорунжий)
;
(21)
[І] не бере́ться [до] голови́
безос., в кого, кому і без дод.
–
хто-небудь не може усвідомити, зрозуміти, збагнути щось
.
Сторонський нарікав, що з Михасем зле – не вчиться; зате Андрусь пильний хлопець. А в Савки те й голови не бралося
(О. Маковей)
;
Не помічав
[Тищенко],
що вп'явся очима в Ірину .. Змарніла? Постаріла? Таке не бралося до голови
(Ю. Мушкетик)
;
Як різниться знахідка з розписами Київської Софії та Кирилівської церкви, теж датованими XII століттям! Просто не береться голови, що пам'ятки належать до однієї епохи
(із журн.)
;
(22)
Не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну (рідше студе́ну) во́ду,
несхв.
–
нічого не робити, нічим не займатися; байдикувати
.
– До вісімнадцяти років мати мені й за холодну воду братися не дозволяла
(М. Руденко)
;
Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, – навіки зледащіє людина
(М. Коцюбинський)
;
– Ну та нічого! – мріяла Стася, – ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь
(І. Муратов)
;
Дядько ж носив свою Мальвочку на руках, не давав узятися їй і за студену воду
(В. Земляк)
;
(23)
Не бра́тися (не вхо́дити, не йти) в раху́бу
–
Знайомі студенти на Полтавщині не бралися в рахубу
(П. Козланюк)
;
Може, й вік дерева обчислювався тисячоліттями – роки тут не входили в рахубу
(П. Загребельний)
.