СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
БЕ́СІДА
, и, ж.
1
.
Розмова
.
Служниця підслухала їх бесіду і пішла подивитися золотогривого коня
(А. Калин)
;
Жваві суперечки й бесіди чулися по всіх вулицях і провулках
(А. Шиян)
;
Він
[дід]
безумно любив гарну бесіду...
(О. Довженко)
;
Обід був досить скромний, а бесіда проста й привітна
(Василь Шевчук)
.
2
.
Доповідь, повідомлення на яку-небудь тему з наступним обміном думками; співбесіда
.
Бесіда — це форма спілкування з метою обміну думками, інформацією, почуттями тощо
(з навч. літ.)
.
3
.
заст.
Гуляння в когось; бенкет
.
Хоч небагатечко гостей зібралось, А все ж бесіда гарная була
(Л. Глібов)
;
– На цю Покрову на бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування
(М. Стельмах)
.
4
.
заст.
Товариство, компанія
.
Іноді було насмішить
[дід]
бесіду, аж за животи беруться
(Панас Мирний)
;
В Филона така бесіда зібралась
(Ганна Барвінок)
.
5
.
діал.
Мова (у 4 знач.)
.
Про оборону й бесіди нема, про втечу й гадки не маємо
(з переказу)
;
Петрикові лють бесіду відобрала, стояв, як свічка
(Марко Черемшина)
.