БА́БА

, и, ж.

Мати батька або матері

Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув

(А. Свидницький)

;

І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем

(із журн.)

Стара віком жінка

Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили

(Т. Шевченко)

;

Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль

(Панас Мирний)

розм.

Узагалі жінка

Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою!

(П. Панч)

перен., зневажл.

Слабкий, боязкий, нерішучий чоловік або хлопець

Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він “баба”

(М. Коцюбинський)

;

[1-й

вартовий

Ох, моторошно мені...

[2-й

вартовий

Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано

(Я. Мамонтов)

у сполуч. з присв. займ., розм.

Те саме, що дружи́на 1

– Та, – махнув рукою Мирон, – звиняйте, моя баба життя не дає .. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає

(М. Стельмах)

заст.

Жінка, що приймає дітей під час пологів

Де багато баб, там дитя безпупе

(Номис)

;

Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала

(С. Васильченко)

;

Баба-повитуха

;

Баба-пупорізка

заст.

Ворожка, шептуха

Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? .. Я побіжу за бабою

(Т. Шевченко)

Людська фігура із снігу

Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом

(Л. Глібов)

(1)

Кам'яна́ ба́ба

–

стародавній кам'яний бовван, що найчастіше трапляється в степу на могилах

* У порівн.

Ще проїхав

[січовик]

кілька гонів, роздивився, аж то чоловік, і сидів він нерухомо, неначе кам'яна баба на могилі

(О. Стороженко)

;

(2)

Кля́та ба́ба,

лайл.

–

уживається для вираження здивування або негативного ставлення до жінки

Ти знаєш, що таке теща? Ні? Підростеш – узнаєш. Клята баба

(Григір Тютюнник)

;

Погарцюй ловко по вулицях столиці, щоб не тільки клята баба побачила, а й сам татарюга

(Г. Колісник)

;

(3)

Скі́фська ба́ба

–

стародавня кам'яна статуя, поставлена на могилі скіфами або сарматами

Брели кудись навмання, аж доки в степу наполохала їх скіфська баба, що несподівано виринула з темряви, бовваніючи на невисокій, за довгі віки дощами розмитій могилі

(О. Гончар)

;

* У порівн.

Вони обоє прямують до кабінету Аркадія Валеріановича, посеред якого масивно, мов скіфська баба, стовбичить панський управитель Салогап

(М. Стельмах)

;

(4)

Снігова́ ба́ба

а)

велика конусоподібна кучугура снігу

По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, і тільки вітер куйовдить їх гострі голови

(Панас Мирний)

;

б)

те саме, що ба́ба

Хуртовина окутала нас з ніг до голови снігом так, що ми подібні на снігові баби, яких виліплюють діти

(У. Самчук)

;

Діти ліплять з мене снігових баб, і на обличчі кожної снігової баби з'являється частина мого розпачу

(Ю. Винничук)

;

(5)

Тісна́ ба́ба

–

гра, у якій ті, хто сидить на кінцях лавки, тиснуть на тих, які сидять посередині, намагаючись витіснити і зайняти їхнє місце

– Ну, та й напакували ж нас у сей вагон, нема де й голкою штрикнути. Тут награємось за ніч в тісної баби, – говорить хтось з кутка

(Леся Українка)

◇

(6)

Ба́ба (ба́бка, бабу́ся) [ще] на́двоє ворожи́ла (гада́ла)

–

невідомо, чи відбудеться, здійсниться що-небудь, чи ні; побачимо

Надвоє баба ворожила: .. або вмре, або буде жила

(Номис)

;

[

Василь

(до Горпини):

]

Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила!

(М. Кропивницький)

;

– Бач, Килино, – почав дід, – Чи візьме ще тебе Андрій, се ще баба надвоє ворожила...

(В. Винниченко)

;

– Так от передай отій гвардії

[Деркачеві],

що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів .. – Сказати можна, – обережно проговорив юнак... – Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала

(С. Журахович)

;

(7)

База́рна ба́ба,

несхв.

–

людина, яка грубо, галасливо, вульгарно та нечемно поводиться

– А якщо ти справжній чоловік, а не базарна баба, яка дратує жалюгідними галасливими балачками, то давай зустрінемося і про все домовимося

(із журн.)

;

(8)

Згада́ла ба́ба ді́вера

–

уживається для підкреслення непотрібної згадки про що-небудь давно минуле, чого вже ні змінити, ні виправити не можна

З темряви строго обізвався Євмен Дибенко: – Війна – війною, а два стоги переліжного сіна ні за що ні про що згноїли. Безбородько нахмурився: – Таки згадала баба дівера, через вас, діду, про ці два стоги увесь світ і союзники знають

(М. Стельмах)

;

(9)

Як (коли́) ба́ба була́ ді́вкою,

перев. зі сл.

тоді

–

дуже давно

Тоді то було, як баба була дівкою

(прислів'я)

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) сім баб пошепта́ло

див.

сім

;

(10)

Як (мов, ні́би і т. ін.) [та] ба́ба Пала́жка [і ба́ба Пара́ска]

–

язикатий, балакучий, сварливий

Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був.., як та баба Палажка

(П. Козланюк)