МОТЛОШИ́ТИ
, шу́, ши́ш, недок., що, розм.
1
. Перетворювати в мотлох (у 1 знач.); ламати, рвати, трощити (у 1 знач.)
. Лазар кидавсь по хаті .. і нищив все, що попадало в руки: стягав килимки, мотлошив, рвав, кидав під ноги
(М. Коцюбинський)
;Ми гойдалися на довгій тичці і тупі леза мотлошили оберемки лопухів
(Є. Пашковський)
.2
. перен., кого, що.
Сильно бити кого-, що-небудь
. Шрам, ухопивши голоблище, мотлошив ним ворога
(М. Старицький)
;Витарабанившися
[вилізши]
на Сука, толочив [Лемко]
його ногами, як баба капусту в бочці або жвавий парубок сіно на оборозі, мотлошив бідака(С. Ковалів)
;Я добре бачив, як обидві команди мотлошили одна одну від воріт до воріт
(О. Логвиненко, пер. з тв. Дж. Селінджера)
.