СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗАСЕКРЕ́ТИТИ
див.
засекре́чувати
.
ЗАСЕКРЕ́ЧУВАТИ
, ую, уєш, недок., ЗАСЕКРЕ́ТИТИ, е́чу, е́тиш, док.
1
.
що.
Робити секретним, недоступним для сторонніх осіб, вільного доступу і т. ін.
Федір Іванович не збирався щось засекречувати, і його тренування ставали школою й для тих, хто сидів на трибунах
(В. Собко)
;
[
Забрамський
:]
Так, але Єзерський каже, що Стоней засекретив свій засіб
(І. Кочерга)
;
З кардіоскопом лихо ще і в тому, що бюро патентів засекретило винахід
(О. Гончар)
.
2
.
кого, розм.
Допускати кого-небудь до секретної роботи
.
Засекретити працівника
.