ІНДИВІДУАЛІ́СТКА

, и, ж.

Жін. до індивідуалі́ст.

– Ганна страшенна індивідуалістка, – пожартував товариш Вовчик. Тьотя Клава ні з того ні з сього засміялась дрібненьким і негарним смішком

(М. Хвильовий)

;

Не з доброї волі дівчина стала індивідуалісткою – на це спровокувала ситуація відчуження в класі, шкільному колективі, постійно підтримувана класним керівником

(із журн.)