СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ІНДИВІДУАЛІСТИ́ЧНИЙ
, а, е.
1
.
Стос. до індивідуалізму (у 1 знач.)
.
Перемогу національного начала над індивідуалістичним і персоналістичним – от що знаменує ліричний герой Шевченка
(з наук. літ.)
;
Індивідуалістична теорія
.
2
.
Пройнятий індивідуалізмом (у 2 знач.)
.
Руйнується старе, традиційне колективне несвідоме і формується нове, в якому архетипи, покликані консолідувати соціум, втрачають сенс та своє значення, зате міцніють індивідуалістичні архетипи, що перетворюють людину на соціальний атом
(з навч. літ.)
;
Індивідуалістичні настрої
.