ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ
, ності, ж.
1
. тільки одн.
Сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших індивідів
. Манерну
[манірну]
індивідуальність Вер приймали за прикмету справжньої талановитості. Вона користувалась успіхом(В. Домонтович)
;Творчі індивідуальності Редьярда Кіплінга та Джозефа Конрада породили цілий сплеск так званої “екзотичної культури” у Великій Британії
(Ю. Андрухович)
;Бучма – артист неповторної яскравої індивідуальності
(з наук.-попул. літ.)
;Павло Тичина – поет з яскраво вираженою творчою індивідуальністю
(з навч. літ.)
.2
. Людина як носій індивідуальних властивостей, певних характерних ознак і рис; особистість
. Разом з чубами мовби летять у небуття якісь знаки їхніх індивідуальностей, те, що робило їх не схожими між собою, летить у минуле їхня студентська розхристаність, безтурботність, звичка жити й поводитись, хто як хоче
(О. Гончар)
;Адже особа, індивідуальність – це не лише тіло, а й неповторна інформація її життя, досвіду, плюс неосяжний досвід минулих поколінь, переданий їй генетично
(О. Бердник)
;Багатство, різноманітність творчих індивідуальностей, глибина реалізму – свідчення величі української літератури
(з навч. літ.)
.