ЄДНА́ТИ

, а́ю, а́єш, недок.

кого.

Створювати єдність (у 1 знач.) між ким-небудь; згуртовувати

Щоб брати братів єднали Розірвать гуртом кайдан

[кайдани].., –

Треба перше нам освіти

(П. Грабовський)

;

Але була між нами й глибока єдність: любов до свого народу, культури, до його історії, хвилювання за його майбутнє. Це єднало нас, і тому взаємна дружня приязнь не суперечила взаємному словесному прочуханові

(Б. Антоненко-Давидович)

;

В оповіданні сивого пожежника .. говорилося про мужність, що єднає людей, яким випало бути разом у катівнях Шварценвальде

(С. Журахович)

кого, що.

Створювати між ким-небудь близькі, дружні стосунки, тісний зв'язок; зближувати кого, що

Одно їх

[Андрія і Маланку]

єднало – це згадка про те, що Ґудзь радив найняти Гафійку

(М. Коцюбинський)

;

Дружні взаємини єднали співця Білорусії

[Я. Купалу]

з литовським поетом Людасом Гіра, з найбільшим поетом Латвії Янісом Райнісом, з нашим Павлом Тичиною

(М. Рильський)

;

У роботі Зоя знаходить справжню насолоду, робота єднає її з колективом, що давно вже став для дівчини і ріднею, і найповнішою опорою в житті

(О. Гончар)

;

перен.

Встановлювати тісніший зв'язок, взаємодію між чим-небудь

Тихо сяли старечі очі перед повагою смерті, мудрий спокій єднав життя і смерть

(М. Коцюбинський)

;

В думці міркуючи, мудрії Ріші почули той зв'язок, що то єднає буття з небуттям

(Леся Українка)

що.

Установлювати сполучення, зв'язок із чим-небудь, між чим-небудь

Стежив

[Алі],

як тихо ступали жовті патинки

[Фатьми]

по кам'яних сходах, що єднали Меметову хату з землею

(М. Коцюбинський)

;

кого, що.

Встановлювати спілкування між ким-, чим-небудь за допомогою засобів зв'язку

Вони

[жили кабеля]

знову єднали його з усіма дивізіонами

(В. Кучер)

;

* Образно.

Густа мряка чорним запиналом єднала з небом спалену сонцем полонину

(М. Коцюбинський)

що.

Збираючи разом, створювати єдине ціле

Там життя було немов зібране в тому шкельці, що промені порізнені єднає в одну сліпучу .. точку

(Леся Українка)

;

З друкарнею Миколин кабінет єднає маленьке дерев'яне віконечко, заглиблене в стіну

(О. Гончар)

кого, заст.

Домовлятися з ким-небудь про щось

Я полюбив святу красу дівочу, Що винниць батька свого стерегла, І вже єднав дружину парубочу, Що нас до шлюбу в парі провела

(І. Франко)

;

Вести розмови з ким-небудь про заміжжя дочки, онуки і т. ін.; заручати, змовляти

Стала мати гадати Та за пана

[дочку]

єднати

(Т. Шевченко)

кого, заст.

Схиляти кого-небудь на свій бік; умовляти

Таки ж у нашому селі Назнав я дівчину... Вчащаю І матір удову єднаю

(Т. Шевченко)