ПІДКО́ВА

, и, ж.

Металева, вигнута за формою кінського копита пластина, яку прибивають до копита, щоб запобігти його пошкодженню та ковзанню тварини

Устав

[Осел]

на рівні ноги і, обернувшися задом до Льва, показав йому своє заднє копито, на якім була прибита новісінька, блискуча підкова

(І. Франко)

;

Біля кузні кували підкови степовим жеребцям. Огирі тремтіли від гніву та іржали

(О. Довженко)

;

Зараз надворі морозище, кінські підкови прикипають до льоду, а в кабінеті тепло, можна й подрімати

(Григорій Тютюнник)

;

Помітив

[Матвій],

що на лівій передній нозі кобили хляпає підкова, зупинив Зірку, підняв їй ногу й відірвав підкову та заховав до кишені

(Ю. Мушкетик)

;

* У порівн.

Серед цього амфітеатру гір в середині круга стоїть невисока гора, кругла, вся вкрита ялинами, неначе хто кинув в цей пишний кружок якусь мохнату шапку, а кругом цієї зеленої шапки обвивається підковою зелений Дунаєць

(І. Нечуй-Левицький)

;

Мов стара срібна підкова в розкопаній могилі, мутно сяє в хмарках місяць

(С. Васильченко)

;

перен.

Те, що формою схоже на таку пластину

Балка нагадувала приблизно велетенську підкову, що охоплювала своїми боками ціле поле

(Ю. Яновський)

;

Над непроглядною смугою обрію пригасала, пломеніючи, розпечена місячна підкова

(В. Козаченко)

;

Велетенська бетонна підкова греблі стримувала мільйоннотонний натиск великої річки

(П. Загребельний)

Металева пластинка, яку набивають на спід взуття для збереження підметки або набійки

Тимоха козак штепний був: .. чоботи – одні на ногах, а другі – вже в дьогтю так і мокнуть, щоб тільки задумав, надів і щеголяй; одні з підковами добрими, а другі на гвіздочках

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

На підлозі кімнати помітні були сліди великих мужицьких чобіт з підковами

(В. Винниченко)

;

Коли моя нога здіймається для нового кроку, – я бачу слід од своїх залізних солдатських підків

(П. Колесник)

;

У просторих сінях до них вийшов молодик у оксамитовому каптані та жовтих чоботях на залізних підковах

(В. Малик)

у знач. присл. підко́вою.

У формі вигнутої пластинки, дуги, що нагадує копито

Старий ліс закінчився, далі тягнулася густа-прегуста соснова посадка. В неї підковою врізалася невелика галявина, покрита ніжно-зеленою оксамитовою травкою

(О. Бердник)

;

Нас підковою огинав яр, на дні якого нуртувала каламутна річка

(Р. Андріяшик)

;

Я тоді ще не мав бороди і носив вуса підковою

(Ю. Винничук)