СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ
, юю, юєш, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДЖИВИ́ТИ, ивлю́, и́виш; мн. піджи́влять; док.
1
.
кого, що і без прям. дод., також у сполуч. зі сл.
сила
.
Додавати сили, бадьорості і т. ін
.
Ми тут з жінкою ласощами забавляємося, цукерки їмо... вони, бач, з цукру, а цукор потрібний для тіла, він його нагріває, як дрова піч, і підживляє...
(М. Коцюбинський)
;
Родина кооператора Іваничука сиділа за столом, обідаючи. Тетяна Ничипорівна заклопотано підживляла борщем чоловіка й дочку
(В. Підмогильний)
;
Кухоль з водою, яким підживляв себе Марченко, стояв наполовину порожній
(Ю. Яновський)
;
* Образно.
Попри все, в Тарасовому дитинстві було й те, що не глушило, а підживлювало паростки людяності, добра, поетичності; підтримувало потяг до світла й ширших духовних обріїв
(І. Дзюба)
;
// 
перен.
Підбадьорювати, підтримувати в чому-небудь
.
– Чи у твоїм доробку хоч одна Сторінка є, що кров'ю обкипіла, Що підживляла змучених в бою І в праці підупалих бадьорила?
(М. Рильський)
;
Колективна енергія волі підживлювала кожного повстанця зокрема
(М. Андрусяк)
;
Він пожвавішав, повеселішав, неначе вхопив іскру од веселого Кованька і підживив свої розторсані нерви, застояну кров
(І. Нечуй-Левицький)
;
Гучне “ура” підхопило Орлюка, підживило його сили
(О. Довженко)
;
// 
також у сполуч. зі сл.
вогонь
,
багаття
і т. ін., рідко.
Підтримувати, не даючи загаснути
.
Ватаг накидав на головню сухого хмизу і наказав пастухам увесь час підживляти огонь
(В. Гжицький)
;
[
Деві
:]
Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим
(Леся Українка)
;
Багаття розгорялось. Принесли ще кілька полінячок, щоб підживити його
(В. Козаченко)
;
// 
перен.
Робити виразнішим, яскравішим і т. ін
.
Он якийсь добродій, підживляючи свою мову енергічними
[енергійними]
рухами, то пересовує високу шапку з лівого вуха на праве, то насовує її на потилицю
(М. Коцюбинський)
.
2
.
кого, що, розм.
Те саме, що підгодо́вувати 1, 2
.
Я вже міг підживлювати своїм медом слабенькі рої
(М. Дочинець)
;
// 
у сполуч. зі сл.
себе
,
перен., рідко.
Збагачуватися (у 1 знач.)
.
А в пітьмі тій, наче пси скажені, Лиходії кидались на всіх, Щоб набить чужим добром кишені, Підживить себе з бідот людських
(М. Старицький)
.
3
.
що, перен.
Те саме, що живи́ти 3
.
Материне бурчання лише підживляло її мляву енергію
(М. Коцюбинський)
;
Таке монгольське владарювання унеможливлювало накопичення значної військової сили у великого князя й підживлювало міжусобиці
(Є. Гуцало)
;
Її
[пам'ять]
обов'язково потрібно підживлювати старими листами, книгами, світлинами
(Н. Сняданко)
.
4
.
що, с. г.
Вносити добрива в ґрунт для поліпшення живлення рослин і підвищення їхньої урожайності
.
Щоб посилити ріст молодих плодових дерев, прискорити плодоношення, їх підживлюють як органічними, так і мінеральними добривами
(з навч. літ.)
;
– Варивон старається наздогнати мене. Озимину час мінеральними добривами підживляти...
(М. Стельмах)
;
– Посадим сад!.. За років три-чотири вже буде тінь і затишок, – сказав Тарас. – Як поливати добре й підживлювати, то ще й раніш
(Василь Шевчук)
;
Замулений лесом Дорфманів зарінок ми потроху зорали і підживили курячим послідом
(Р. Андріяшик)
.