СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДГОТУВА́ТИ
ПІДГОТОВЛЯ́ТИ
, я́ю, я́єш, рідко ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, ПІДГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. підгото́влять; док.
1
.
[I]що.[/I]
Забезпечувати здійснення, проведення, існування чогось, завчасно роблячи, готуючи для цього все необхідне
.
Посеред хати стоїть людина, з неї він зробив собі вірного пса .. Ці пси несли в собі, підготовлювали неминучу перемогу і славу Станіслава Жолкевського
(Іван Ле)
;
– Напевно, це якийсь церковний обряд, що підготовляє сьогоднішню церемонію
(Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля)
;
Упродовж 1781–1786 рр. австрійський уряд видав ряд законодавчих актів, які підготовляли ліквідацію громадського самоврядування
(з наук.-попул. літ.)
;
Він підготував цю операцію ще задовго до повернення Мишка Бойчака з ворожого тилу, розставивши найударніші полки на флангах
(В. Кучер)
;
// 
Заздалегідь приводити в порядок, у стан готовності все необхідне для проведення, здійснення чого-небудь
.
– Мені тільки треба побути самій, я люблю сама бути, а щоб підготовлювати обстановку, спеціально їхати дивитись різні красоти, щоб потім одразу описати? Ні!
(О. Іваненко)
;
Загартовані в труді, до діла стали дружно, веселі, дужі, молоді, упевнено, напружено за день очистили забій, підготували колію
(С. Добровольський)
;
Хіба зважиться хтось сісти сам на перепочинок – перекласти частку своєї ваги на інші плечі? Хіба піде, не підготувавши місце до праці своєму товаришеві, котрий завтра чи позавтра готуватиме місце йому?
(Ю. Мушкетик)
;
// 
перев. док.
Заготовляти, приготовляти що-небудь для використання, робити запас чогось
.
Вони
[ланкові]
з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння, провели снігозатримання, затримали вологу, підготували насіння
(Ю. Яновський)
;
Не треба далеко ходити за ліками. Природа нам підготувала їх у сусідстві
(М. Дочинець)
;
// 
перев. док.
Виконувати, здійснювати, розробляти і т. ін. що-небудь
.
Овсій Колода звіряв показники своєї бригади з річним звітом, що його підготував Заруба
(В. Кучер)
;
Саме він з кількома своїми товаришами підготував виступ проти віщунів і старшин
(В. Владко)
;
Державна Парламентська бібліотека України підготувала виставку творів Івана Франка та літератури про нього
(з газ.)
.
2
.
[I]кого, що.[/I]
Давати необхідний запас знань, передавати навички, досвід і т. ін. у процесі навчання, практичної діяльності
.
Я .. мусив шукати статистів і навіть підготовляти їх до виступів на сцені
(з мемуарної літ.)
;
– Навчити будувати сюжет не можна, – сказав Олесь Васильович. – Але можна навчитися будувати сюжет. Ось чому в кожному учбовому
[навчальному]
закладі, навіть у літературному, не можна підготувати письменника
(О. Донченко)
;
Я вже підготовив собі чимало однодумців, які згодяться нам у недалекій боротьбі
(Д. Бедзик)
;
// 
у сполуч. зі сл.
себе
.
Набувати певних знань, навичок, досвіду і т. ін
.
– Гімназія – се та ж сама гімнастика, лише на широкій духовній основі. Треба пройти її, щоб підготувати себе до будь-якої праці та науки
(П. Колесник)
;
Ось і тепер йому хотілося підготувати себе до найгіршого, щоб не виявити розгубленості перед босом
(М. Дашкієв)
;
– Перш за все, треба морально себе підготувати, прослухати лекції про тяжке життя простого народу, увійти, так би мовити, в його становище
(В. Чемерис)
.
3
.
перев. док., кого, що.
Передбачаючи, відчуваючи що-небудь, повідомляти когось, навчати чогось і т. ін. заздалегідь, завчасно
.
– Народ треба раніш підготувати .. Зробіть його письменним
(М. Коцюбинський)
;
– Панна Катруся, – ну, – він підморгнув по-парубоцьки, – не могла трохи підготовити сестру, ну... що її чекає, крім розмови?..
(Ірина Вільде)
;
– Не треба зараз нічого казати Ясі, – сказала мама бабусі, – треба її обережно підготувати до цього
(О. Іваненко)
;
Я вже психологічно підготував свою сім'ю, настирливо розпускаючи чутку, що Манька неодмінно помститься дідові за його невіру
(Ю. Винничук)
.