ПЕРЕДДЕ́НЬ

, до́дня, рідко ПЕРЕДО́ДЕНЬ, дня, ч.

Час перед якоюсь подією, явищем і т. ін.; самий початок такої події, явища і т. ін.

Був такий же переддень наступу. Над нічиєю землею щохвилини злітали ракети, німці себе підбадьорювали піротехнікою

(Ю. Яновський)

;

Летів розлого чорний-чорний ворон обезземеленим безкраїм небом і безберегий лет його значився як апокаліпсису переддень

(В. Стус)

;

Уже відцвіли сади і парки, скрізь буяла зелень, та я не хотів ні радіти, ні якось по-іншому реагувати на цей пишний переддень літа

(В. Лис)

;

Це був грудень, ледь не переддень Нового, 1980-го року, на рано смерклих вулицях сочилася вільгість

(О. Забужко)

Початок дня; ранок

Досвітні пасма витягали сонце на землю, а Лазар потрясав сивим волоссям і .. усміхався, бо дуже любив цей ярий переддень

(В. Стефаник)

;

На нічнім теплі Ти полетів у даль, туди, де вже світлів Похмурий небосхил зорею передодня

(Є. Маланюк)

;

Грає ранок, переддень, Грає, сонцем виграва

(П. Усенко)

;

Крізь прозорий пухир у віконниці пробивався сірий переддень

(Ю. Логвин)

○

(1)

У передде́нь <рідко У передо́день>,

у знач. прийм., з род. в.

–

уживається при позначенні події, незадовго перед якою-небудь дією; напередодні (у 2 знач.).

В передодень торжества нескореної волі, коли в одну сім'ю зійдуться сини України, затрембітає в гуцульських горах Велика Трембіта і спалахне вогонь на Довбушевій скалі

(Л. Первомайський)

;

Цілую руки, що крутили жорна у переддень космічної доби

(В. Симоненко)

;

– Нашу силу підсік ти на корені в переддень страшного лихоліття

(В. Малик)

;

В переддень березня помело снігом

(О. Ульяненко)