ПА́ЛЕЦЬ

, льця, ч.

Одна з п'яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини

– А це що? .. – враз скрикнула Гашіца і вхопила Йона за палець, на якому блищала дорога для нього каблучка від Домніки

(М. Коцюбинський)

;

Андрій, занепокоєний тим, що його щось кусає за палець ноги, дивиться вниз на свої черевики

(І. Багряний)

;

Катерина промокла до рубців і так замерзла, що на ногах і руках не чула пальців

(С. Чорнобривець)

;

* Образно.

Безмежний час щось прикидав собі, На палець міряв небо при дорозі

(М. Вінграновський)

;

Синіми пальцями вітер стукає у шибки

(В. Сосюра)

Кінцева частина лап тварин і птахів

Зляканий Пундик забився в буду, гарчав і намагався вигризти застряглу між пальців лапи колючку

(Ю. Мушкетик)

;

– Ця тварина живе у воді, тому вона має зябра, а щоб могла дихати, коли виходить на берег, – ще й легені. На задніх лапах у неї по п'ять пальців, на передніх – по чотири, і вона вміє брати ними різні предмети

(Ю. Лісняк, пер. з тв. К. Чапека)

;

З'явилась діва; .. очі всіх, Копита, хоботи пістряві, .. Всі ікла й пальці костяні .. До неї!

(М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)

;

Скелет ноги птахів становлять масивна стегнова кістка, дві зрослі кістки гомілки, цівка й кістки пальців

(з навч. літ.)

техн.

Деталь у формі стрижня в машинах, механізмах і т. ін., якою звичайно щось підтримується або захоплюється

При складанні вузлів несучі деталі, складальні одиниці встановлюють на пальцях шарнірно або нерухомо

(з навч. літ.)

;

Закріплюваний на кінці однієї з рухомих частин механізму валик або круглий стрижень, який служить віссю обертання для іншої, з'єднаної з ним частини

Навантаження на поршневий палець мають перемінний характер, близький до ударного

(з навч. літ.)

;

Екіпажі .. почали оглядати машини: перевіряли ходові частини, натяжку гусениць, пальці ведучих коліс

(М. Стельмах)

(1)

Вели́кий па́лець

–

двосуглобовий, товщий від інших, крайній палець на руках і ногах

Вона стала великими пальцями на вершок дверей, налапала ногою клямку

(І. Нечуй-Левицький)

;

Вербовський зачепив великим пальцем курок і повільно почав його зводити

(І. Багряний)

;

Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців – великого і вказівного

(Д. Бедзик)

;

Стоїть Гарасько, похиливши голову, великим пальцем ноги землю колупає

(П. Запаренко)

;

(2)

Вказівни́й па́лець

–

другий палець на руці між великим і середнім

Остап Антонович тихо підійшов до дверей, зігнув вказівний палець і обережно постукав ним у двері

(Г. Епік)

;

Він зупинився. Вказівний палець його правої руки легко торкався спуска гвинтівки

(В. Владко)

;

– Лягай! – Андрій простягнув уперед вказівний палець і впевнено пішов на пса

(М. Дашкієв)

;

Зала́мувати (зало́млювати) / залама́ти (заломи́ти) па́льці

див.

зала́мувати

;

Крути́ти / покрути́ти па́льцем ко́ло чола́ (голови́, скро́ні і т. ін.)

див.

крути́ти

;

(3)

Мізи́нний па́лець

–

те саме, що мізи́нець 1

– Люди добрі! Як дасте мені заліза стільки, скільки я зможу підняти на мізинному пальці, то я вас вирятую!

(з казки)

;

Мені душа горить, що справа гине, а ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. задля них я і мізинним пальцем не ворухнула б

(Леся Українка)

;

Чортик якийсь хіхікав у кутку під ліжком і смикав його за мізинний палець лівої ноги

(Б. Лепкий)

;

На носки́ (на па́льці, навшпи́ньки) става́ти (спина́тися, підніма́тися і т. ін.) / ста́ти (зіп'ясти́ся, підня́тися і т. ін.)

див.

става́ти

;

Напрацьо́вані ру́ки (па́льці)

див.

напрацьо́ваний

;

Но́ги (ру́ки, но́ги й ру́ки, па́льці і т. ін.) як (мов, ні́би і т. ін.) чужі́

див.

нога́

;

(4)

Підмізи́нний (безіме́нний) па́лець

–

палець перед мізинцем, четвертий палець руки

Руки єпископа чіпко тримались за поручні крісла. На підмізинних пальцях рук виблискували золоті персні

(С. Скляренко)

;

Криця з посвистом опустилася на руку чоловіка, а з неї одразу ж упало на сніг три пальці: мізинець, безіменний і середній

(М. Стельмах)

;

Мав він персня з чарівливим зеленим самоцвітом, і як надівав того персня якій-небудь жінці на підмізинний палець, то ставала та жінка його

(П. Загребельний)

;

Приклада́ти / прикла́сти па́льця

див.

приклада́ти

;

Прикла́сти до уст (вуст) па́лець (па́льці) <Покла́сти па́лець (па́льці) на уста́>

див.

приклада́ти

;

(5)

Сере́дній па́лець

–

палець, розташований між вказівним і безіменним пальцями

– Побідимо або поляжемо, – сказав гетьман, вкладаючи перстень на середній палець Мотриної лівої руки

(Б. Лепкий)

;

Середнім, туго налитим жиром пальцем, ніби граючись, ловко викидав

[Січкар]

з заяложеної калитки золоті п'ятірки чи срібні карбованці

(М. Стельмах)

;

Надітий на середній палець правої руки, перстень нейтралізує будь-який магічний вплив на людину

(О. Авраменко, В. Авраменко)

;

Стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути ру́ку (па́льці, доло́ню і т. ін.) <Стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути за ру́ку>

див.

стиска́ти

;

Стиска́ються (сти́скуються) / сти́снулися (сти́слися) кулаки́ (ру́ки [в кулаки́], па́льці [в кулаки́])

див.

стиска́тися

;

Торка́ти (сту́кати) / торкну́ти (посту́кати) па́льцем по ло́бі

див.

торка́ти

○

На пів мізи́нця (па́льця)

див.

пів

△

(6)

Чо́ртові па́льці

а)

(заст., палеонт.)

закам'янілі рештки всередині раковин у викопних головоногих молюсків (белемнітів)

Ученим, які досліджують палеотемпературу, багато розповіли всім відомі “чортові пальці” – загострені мінеральні утвори, схожі на крупнокаліберні кулі

(з наук.-попул. літ.)

;

б)

камінні злитки у формі пальців, що утворюються в піску від удару блискавки

Громові стрілки на Україні називаються декуди чортовими пальцями, або пазурами

(І. Франко)

◇

[Аж] па́льці зна́ти

див.

зна́ти

;

Ви́колупати з па́льця

див.

виколу́пувати

;

Ви́ссаний (ви́смоктаний) з па́льця

див.

ви́ссаний

;

Ви́ссати (ви́смоктати) / висиса́ти (висмо́ктувати) з па́льця

див.

висиса́ти

;

Диви́тися (гляді́ти) крізь па́льці

див.

диви́тися

;

[І (на́віть)] па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не ру́шити, не поворухну́ти, не поворуши́ти і т. ін.) <Полінува́тися на́віть па́льцем поворухну́ти>

див.

кивну́ти

;

[І] па́льцем не ру́шити

див.

ру́хати

;

[І] па́льцем не торка́тися / не торкну́тися

див.

торка́тися

;

[І] па́льцем (пу́чкою) не доторка́тися (не дото́ркуватися) / не доторкну́тися

див.

доторка́тися

;

[І] па́льцем (рідше пу́чкою) не торкну́ти (не зачепи́ти, не ткну́ти)

див.

торка́ти

;

(7)

[Й] на па́лець

а)

зовсім, ніскільки

Вона й на мізинний палець не вважа на їхнє благородство і не потребує їхнього товариства

(В. Винниченко)

;

б)

(чого)

мало, небагато

– Лягай, синку, там гасу на палець, а не сьогодні-завтра корова розтелиться, треба буде світло

(В. Дрозд)

;

Кива́ти (мани́ти) / кивну́ти (покива́ти, помани́ти) па́льцем

див.

кива́ти

;

Кива́ти па́льцем у чо́боті

див.

кива́ти

;

Комбіна́ція з трьох па́льців

див.

комбіна́ція

;

Крізь па́льці (помі́ж па́льцями) текти́ (розтіка́тися, уплива́ти і т. ін.) / упливти́ (піти́ і т. ін.)

див.

текти́

;

Куса́ти (гри́зти) собі́ (рідко свої́) лі́кті (рідко па́льці)

див.

куса́ти

;

(8)

[B]На па́лець[/B]

–

мірою, що дорівнює товщині одного або кількох пальців.

Він снідати не буде. Його нудило від масного кулешу, що на ньому розтоплене сало стояло на палець завтовшки

(Д. Бузько)

;

Меч увійшов у деревину на палець, не більше

(І. Білик)

;

(9)

На па́льцях,

зі сл.

іти

піти

підходити

і т. ін.

–

дуже тихо, обережно, щоб не створювати шуму

Іваниха тихенько на пальцях підійшла до пані

(Леся Українка)

;

Вийшов

[Микола]

з кухні до сіней і пішов на пальцях через першу кімнату

(Л. Мартович)

;

Вона почала труситися, відтак злізла з печі і станула тихо на пальцях у закуток, межи двері й піч

(О. Кобилянська)

;

Товариші по роботі приймали мою коротку задуму за хвилини натхнення, ходили тоді на пальцях і притишували голоси

(Ю. Яновський)

;

На (по) па́льцях [одніє́ї руки́] [мо́жна (ле́гко)] перелічи́ти (перерахува́ти, порахува́ти)

див.

перелі́чувати

;

Наступа́ти / наступи́ти на па́льці

див.

наступа́ти

;

(10)

Не туди́ па́льці (ру́ки) стоя́ть

–

хтось нездібний, не вміє зробити що-небудь

[

Музика

Дам я тепера тобі скрипку, на, на, на!.. От ти й не заграєш; бо .. не туди пальці стоять. Воно до всякого діла є наука...

(М. Кропивницький)

;

[

Надія

Куди ж його приткнуть? Нездатний ні до якої роботи. У нього й руки не туди стоять

(О. Підсуха)

;

Ні́де (нема́є де, ні́куди, заст. ні́где) [й] го́лки (го́лкою, па́льця, па́льцем, ши́лом) встроми́ти (просу́нути, штрикну́ти, ткну́ти, ки́нути)

див.

встромля́ти

;

Обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця (пу́чки)

див.

обво́дити

;

(11)

Па́лець об па́лець не вда́рити

–

зовсім нічого не робити або не зробити

– Ах, я ще палець об палець не ударила, щоб організувати друкарню! – шугає думка

(Ф. Бурлака)

;

Вдома

[Олена]

– палець об палець не ударить, все поклала на немічну бабусю...

(М. Дашкієв)

;

Воєвода не вдарив пальцем об палець, аби порятувати Володимира

(І. Білик)

;

Я й не збирався занапащати себе в таборах, куди мене притарабанили в товарняку, мов безсловесну худобину. Палець об палець не ударив упродовж кількох днів

(М. Андрусяк)

;

Па́льцем (ки́єм) не проткну́ти (не проткне́ш) <Проткну́ти па́льцем не мо́жна>

див.

протика́ти

;

Па́льцем (па́льцями) ти́кати (ти́цяти, штрика́ти, пока́зувати і т. ін.)

див.

ти́кати

;

Па́льцем (па́льчиком) свари́тися (свари́ти, грози́ти) / посвари́тися (насвари́тися, насвари́ти, погрози́ти)

див.

свари́тися

;

Па́льця в рот [на зу́би] не клади́

див.

кла́сти

;

Попа́сти па́льцем у не́бо

див.

попада́ти

;

Пройти́ як дух крізь па́льці

див.

прохо́дити

;

Розки́нути на па́льцях

див.

розкида́ти

;

Текти́ (розтіка́тися, іти́ і т. ін.) / потекти́ (розтекти́ся, піти́ і т. ін.) крізь па́льці (помі́ж па́льцями)

див.

текти́

;

Ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем]

див.

ти́кати

;

[Ті́льки] па́льчики (рідше па́льці) обли́жеш

див.

обли́зувати

;

Хіба́ (ті́льки) па́льці (рідше гу́би) обли́же

див.

обли́зувати

;

Ходи́ти навшпи́ньки (на па́льцях)

див.

ходи́ти

;

Хоч ви́колупай із па́льця

див.

виколу́пувати

;

Хоч па́льцями колупа́й

див.

колупа́ти

;

Хоч (ті́льки) па́льцем торкну́ти

див.

торка́ти

;

Як мі́сяць у не́бі <Як па́лець>

див.

мі́сяць

;

(12)

Як (мов, ні́би і т. ін.) па́лець (перст, пу́чка)

а)

(зі сл.

одинокий

один

і т. ін.)

без сім'ї, без рідних, без близьких і т. ін

Назбирав він і грошей, і одежі... Навіщо? Хоч би сім'я, – тоді інша річ! А то сам як палець

(Панас Мирний)

;

[

Іван

Був і ти, Іване, колись непоганий козак, еге!.. І де те товариство подівалось? Один собі як пучка...

(С. Васильченко)

;

Жив він

[дід Устим]

у напіврозваленій халупі, не мав ні жінки, ні дітей, був один як перст

(Л. Первомайський)

;

– Та нема

[жінки],

нема, – затинався Павло .. – Самісінький, мов перст

(Є. Гуцало)

;

б)

сам, наодинці, самотою; без нікого

Там, де здимає хвилі сині Серед простору тихий Дін, Мов перст повинен в самотині Я побиватися один

(І. Манжура)

;

Вона вже хотіла сказати дочці: йди, дочко, за того, кого вірно любиш, і будеш щаслива. Але вона згадала, що зістанеться в хаті одним одна, як палець, і її серце знов стало каменем

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Встаєш уранці – самотою, обідаєш – так само; лягаєш спати – знов. Сам раз у раз, як палець

(В. Винниченко)

;

в)

зовсім одинока, бездомна людина

– Нема в мене... дому... – Як нема? – Як палець я... У наймах родивсь, у наймах ріс, у наймах

...

батько й мати померли

(А. Тесленко)

;

І самісінький

[Прокіп Дудка]

, мов перст: ні жінки, ні дітей, ні внуків. Навіть родичів нема в Овечачому

(Є. Гуцало)

;

Як свої́ (свої́х) п'ять па́льців

див.

п'ять