2
.
Кінцева частина лап тварин і птахів
.
Зляканий Пундик забився в буду, гарчав і намагався вигризти застряглу між пальців лапи колючку
(Ю. Мушкетик)
;
– Ця тварина живе у воді, тому вона має зябра, а щоб могла дихати, коли виходить на берег, – ще й легені. На задніх лапах у неї по п'ять пальців, на передніх – по чотири, і вона вміє брати ними різні предмети
(Ю. Лісняк, пер. з тв. К. Чапека)
;
З'явилась діва; .. очі всіх, Копита, хоботи пістряві, .. Всі ікла й пальці костяні .. До неї!
(М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
;
Скелет ноги птахів становлять масивна стегнова кістка, дві зрослі кістки гомілки, цівка й кістки пальців
(з навч. літ.)
.
двосуглобовий, товщий від інших, крайній палець на руках і ногах
.
Вона стала великими пальцями на вершок дверей, налапала ногою клямку
(І. Нечуй-Левицький)
;
Вербовський зачепив великим пальцем курок і повільно почав його зводити
(І. Багряний)
;
Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців – великого і вказівного
(Д. Бедзик)
;
Стоїть Гарасько, похиливши голову, великим пальцем ноги землю колупає
(П. Запаренко)
;
другий палець на руці між великим і середнім
.
Остап Антонович тихо підійшов до дверей, зігнув вказівний палець і обережно постукав ним у двері
(Г. Епік)
;
Він зупинився. Вказівний палець його правої руки легко торкався спуска гвинтівки
(В. Владко)
;
– Лягай! – Андрій простягнув уперед вказівний палець і впевнено пішов на пса
(М. Дашкієв)
;
Зала́мувати (зало́млювати) / залама́ти (заломи́ти) па́льці
Крути́ти / покрути́ти па́льцем ко́ло чола́ (голови́, скро́ні і т. ін.)
– Люди добрі! Як дасте мені заліза стільки, скільки я зможу підняти на мізинному пальці, то я вас вирятую!
(з казки)
;
Мені душа горить, що справа гине, а ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. задля них я і мізинним пальцем не ворухнула б
(Леся Українка)
;
Чортик якийсь хіхікав у кутку під ліжком і смикав його за мізинний палець лівої ноги
(Б. Лепкий)
;
На носки́ (на па́льці, навшпи́ньки) става́ти (спина́тися, підніма́тися і т. ін.) / ста́ти (зіп'ясти́ся, підня́тися і т. ін.)
Напрацьо́вані ру́ки (па́льці)
Но́ги (ру́ки, но́ги й ру́ки, па́льці і т. ін.) як (мов, ні́би і т. ін.) чужі́
(4)
Підмізи́нний (безіме́нний) па́лець
–
палець перед мізинцем, четвертий палець руки
.
Руки єпископа чіпко тримались за поручні крісла. На підмізинних пальцях рук виблискували золоті персні
(С. Скляренко)
;
Криця з посвистом опустилася на руку чоловіка, а з неї одразу ж упало на сніг три пальці: мізинець, безіменний і середній
(М. Стельмах)
;
Мав він персня з чарівливим зеленим самоцвітом, і як надівав того персня якій-небудь жінці на підмізинний палець, то ставала та жінка його
(П. Загребельний)
;
Приклада́ти / прикла́сти па́льця
Прикла́сти до уст (вуст) па́лець (па́льці) <Покла́сти па́лець (па́льці) на уста́>
палець, розташований між вказівним і безіменним пальцями
.
– Побідимо або поляжемо, – сказав гетьман, вкладаючи перстень на середній палець Мотриної лівої руки
(Б. Лепкий)
;
Середнім, туго налитим жиром пальцем, ніби граючись, ловко викидав
[Січкар]
з заяложеної калитки золоті п'ятірки чи срібні карбованці
(М. Стельмах)
;
Надітий на середній палець правої руки, перстень нейтралізує будь-який магічний вплив на людину
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
Стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути ру́ку (па́льці, доло́ню і т. ін.) <Стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути за ру́ку>
Стиска́ються (сти́скуються) / сти́снулися (сти́слися) кулаки́ (ру́ки [в кулаки́], па́льці [в кулаки́])
Торка́ти (сту́кати) / торкну́ти (посту́кати) па́льцем по ло́бі
◇
Ви́ссаний (ви́смоктаний) з па́льця
Ви́ссати (ви́смоктати) / висиса́ти (висмо́ктувати) з па́льця
Диви́тися (гляді́ти) крізь па́льці
[І (на́віть)] па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не ру́шити, не поворухну́ти, не поворуши́ти і т. ін.) <Полінува́тися на́віть па́льцем поворухну́ти>
[І] па́льцем не торка́тися / не торкну́тися
[І] па́льцем (пу́чкою) не доторка́тися (не дото́ркуватися) / не доторкну́тися
[І] па́льцем (рідше пу́чкою) не торкну́ти (не зачепи́ти, не ткну́ти)
Вона й на мізинний палець не вважа на їхнє благородство і не потребує їхнього товариства
(В. Винниченко)
;
б)
(чого)
мало, небагато
.
– Лягай, синку, там гасу на палець, а не сьогодні-завтра корова розтелиться, треба буде світло
(В. Дрозд)
;
Кива́ти (мани́ти) / кивну́ти (покива́ти, помани́ти) па́льцем
Кива́ти па́льцем у чо́боті
Комбіна́ція з трьох па́льців
Крізь па́льці (помі́ж па́льцями) текти́ (розтіка́тися, уплива́ти і т. ін.) / упливти́ (піти́ і т. ін.)
Куса́ти (гри́зти) собі́ (рідко свої́) лі́кті (рідко па́льці)
мірою, що дорівнює товщині одного або кількох пальців.
Він снідати не буде. Його нудило від масного кулешу, що на ньому розтоплене сало стояло на палець завтовшки
(Д. Бузько)
;
Меч увійшов у деревину на палець, не більше
(І. Білик)
;
(9)
На па́льцях,
зі сл.
іти
,
піти
,
підходити
і т. ін.
–
дуже тихо, обережно, щоб не створювати шуму
.
Іваниха тихенько на пальцях підійшла до пані
(Леся Українка)
;
Вийшов
[Микола]
з кухні до сіней і пішов на пальцях через першу кімнату
(Л. Мартович)
;
Вона почала труситися, відтак злізла з печі і станула тихо на пальцях у закуток, межи двері й піч
(О. Кобилянська)
;
Товариші по роботі приймали мою коротку задуму за хвилини натхнення, ходили тоді на пальцях і притишували голоси
(Ю. Яновський)
;
На (по) па́льцях [одніє́ї руки́] [мо́жна (ле́гко)] перелічи́ти (перерахува́ти, порахува́ти)
Наступа́ти / наступи́ти на па́льці
(10)
Не туди́ па́льці (ру́ки) стоя́ть
–
хтось нездібний, не вміє зробити що-небудь
.
[
Музика
:]
Дам я тепера тобі скрипку, на, на, на!.. От ти й не заграєш; бо .. не туди пальці стоять. Воно до всякого діла є наука...
(М. Кропивницький)
;
[
Надія
:]
Куди ж його приткнуть? Нездатний ні до якої роботи. У нього й руки не туди стоять
(О. Підсуха)
;
Ні́де (нема́є де, ні́куди, заст. ні́где) [й] го́лки (го́лкою, па́льця, па́льцем, ши́лом) встроми́ти (просу́нути, штрикну́ти, ткну́ти, ки́нути)
Обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця (пу́чки)
(11)
Па́лець об па́лець не вда́рити
–
зовсім нічого не робити або не зробити
.
– Ах, я ще палець об палець не ударила, щоб організувати друкарню! – шугає думка
(Ф. Бурлака)
;
Вдома
[Олена]
– палець об палець не ударить, все поклала на немічну бабусю...
(М. Дашкієв)
;
Воєвода не вдарив пальцем об палець, аби порятувати Володимира
(І. Білик)
;
Я й не збирався занапащати себе в таборах, куди мене притарабанили в товарняку, мов безсловесну худобину. Палець об палець не ударив упродовж кількох днів
(М. Андрусяк)
;
Па́льцем (ки́єм) не проткну́ти (не проткне́ш) <Проткну́ти па́льцем не мо́жна>
Па́льцем (па́льцями) ти́кати (ти́цяти, штрика́ти, пока́зувати і т. ін.)
Па́льцем (па́льчиком) свари́тися (свари́ти, грози́ти) / посвари́тися (насвари́тися, насвари́ти, погрози́ти)
Па́льця в рот [на зу́би] не клади́
Попа́сти па́льцем у не́бо
Пройти́ як дух крізь па́льці
Текти́ (розтіка́тися, іти́ і т. ін.) / потекти́ (розтекти́ся, піти́ і т. ін.) крізь па́льці (помі́ж па́льцями)
Ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем]
[Ті́льки] па́льчики (рідше па́льці) обли́жеш
Хіба́ (ті́льки) па́льці (рідше гу́би) обли́же
Ходи́ти навшпи́ньки (на па́льцях)
Хоч ви́колупай із па́льця
Хоч (ті́льки) па́льцем торкну́ти
Як мі́сяць у не́бі <Як па́лець>
(12)
Як (мов, ні́би і т. ін.) па́лець (перст, пу́чка)
:
а)
(зі сл.
одинокий
,
один
і т. ін.)
без сім'ї, без рідних, без близьких і т. ін
.
Назбирав він і грошей, і одежі... Навіщо? Хоч би сім'я, – тоді інша річ! А то сам як палець
(Панас Мирний)
;
[
Іван
:]
Був і ти, Іване, колись непоганий козак, еге!.. І де те товариство подівалось? Один собі як пучка...
(С. Васильченко)
;
Жив він
[дід Устим]
у напіврозваленій халупі, не мав ні жінки, ні дітей, був один як перст
(Л. Первомайський)
;
– Та нема
[жінки],
нема, – затинався Павло .. – Самісінький, мов перст
(Є. Гуцало)
;
б)
сам, наодинці, самотою; без нікого
.
Там, де здимає хвилі сині Серед простору тихий Дін, Мов перст повинен в самотині Я побиватися один
(І. Манжура)
;
Вона вже хотіла сказати дочці: йди, дочко, за того, кого вірно любиш, і будеш щаслива. Але вона згадала, що зістанеться в хаті одним одна, як палець, і її серце знов стало каменем
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Встаєш уранці – самотою, обідаєш – так само; лягаєш спати – знов. Сам раз у раз, як палець
(В. Винниченко)
;
в)
зовсім одинока, бездомна людина
.
– Нема в мене... дому... – Як нема? – Як палець я... У наймах родивсь, у наймах ріс, у наймах
...
батько й мати померли
(А. Тесленко)
;
І самісінький
[Прокіп Дудка]
, мов перст: ні жінки, ні дітей, ні внуків. Навіть родичів нема в Овечачому
(Є. Гуцало)
;
Як свої́ (свої́х) п'ять па́льців