СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ОСЯГА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ягну́, я́гнеш, док.
1
.
кого, що.
Охоплювати (у 2 знач.) з усіх боків
.
Ідем лісом; нас ліс, Мов намет, осяга
(П. Грабовський)
;
Огонь жахливо виріс, осягаючи пів неба над прірвою
(В. Барка)
;
// 
що, перен.
Сприймати в повному обсязі, усвідомлювати; охоплювати (у 7 знач.)
.
За батьківщину ми звикли вважати землю, де нас народила мати, де ми виростали в гніві чи в радості, осягали великий світ
(Ю. Яновський)
;
Війна, безумовно, – найвищий, найстрахітливіший злочин перед людством!.. Все це Байрачний усвідомлював, осягав розумом
(Є. Доломан)
;
Він осягає дещо інше: сувору, як мачуха, гуртожитську науку дійсності
(Ю. Андрухович)
;
Нам дано все осягти, все знати і забуть про чорні дні, коли ми дивились на веселі свята тих, що кров із наших жил пили...
(В. Сосюра)
;
Навіть коли ти вирішив, що не даси більше в це втягнути себе – ані їй, ані нікому, все ж ясно бачив: якого б вибору не зробив, яким би не було твоє рішення, ніколи вже не осягнеш внутрішнього спокою
(Ю. Винничук)
;
– Божий промисел нам не осягти
(В. Лис)
.
2
.
тільки док., чого, що.
Доклавши фізичних зусиль, досягти (у 1 знач.) якого-небудь місця, перев. важкодоступного
.
Сильні собі гнізда високо мостили .. Так орел, осягши скельної вершини, Дивиться зневажно на малі тварини!
(Я. Щоголів)
;
Сахно не осягла й чверті відстані – а вже долинуло до неї торохкотіння мотора
(Ю. Смолич)
;
// 
Добитися чого-небудь, здобути (працею, у боротьбі, заслугами і т. ін.)
.
І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
– Син, мовляв, покриє втрату, Осягне ще важний чин!..
(М. Старицький)
;
Яких високих і нових щаблів вона в своїй любові осягнула
(В. Підмогильний)
;
Свою велику славу .. осягнув Афон вже дуже давно
(О. Назарук)
;
Пішов звичай увінчувати дубовими вінками .. тих, що осягнули великих успіхів у мистецтві
(О. Воропай)
;
Невже ж таки миру не дасть осягнути Зевс, наших воєн людських керівник і верховний правитель?
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
.
3
.
що, перен.
Вивчати, твердо засвоювати що-небудь; повністю оволодівати чим-небудь; опановувати (у 1 знач.)
.
Сини осягали найпершу мудрість мусульманську – Коран
(П. Загребельний)
;
Вчись, сину мій, і легше і ясніше Державний труд ти будеш осягать
(М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
;
Школу закінчила
[Ліна]
ось із медаллю, опанувавши програмні науки, але всім єством вона прагне осягнути ще одну науку, може, найглибшу, науку про те, як жити людині
(О. Гончар)
;
Потроху, непомітно згубив він колишню сором'язливість, вже й олівцем по графину подзенькував на засіданнях. А справи осягнути не вмів
(Ю. Мушкетик)
.
4
.
що, діал.
Забирати для власного користування
.
– Ще скоро батько Хмельницький вигнав ляхів та недоляшків з України, то зараз і дав нам привілей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які самі улюбимо
(П. Куліш)
.
(1)
 
Осяга́ти / осягну́ти (осягти́) [свою́] мету́ [ціль]
добиватися поставленої мети; досягати бажаного
.
Ні напади розбійників і тяжке поранення, ні сарацинська неволя не можуть похитнути його віри, звести з обраного шляху, він осягає своєї мети, відроджується духом
(Н. Королева)
;
У греків і римлян у перших віках нашої ери був досить популярний мотив: сліпий несе хромого і так оба, помагаючи собі, осягають ціль, якої сам один із них жоден не міг би осягнути
(І. Франко)
;
Хто не знав ніколи юних мрій, Тому не осягнуть життєвої мети
(Б.-І. Антонич)
;
Грач смішно заточується, танцює, зо всієї сили намагається осягнути мету, падає і не може звестися
(У. Самчук)
.