ОПІ́ВДНІ

, присл.

У середині дня, тоді, коли сонце стоїть у зеніті

У саму спеку, опівдні, сідаю в човен

(М. Коцюбинський)

;

Опівдні над обрієм стали громадитися біло-сірі хмаринки

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Наступного дня опівдні все село зібралося до церкви

(В. Малик)

;

Опівдні подорожні виїхали на крутий схил

(Д. Білий)

;

у знач. пред.

– Зараз опівдні, – .. відповів Яма, – саме почалися лікувальні процедури

(Ю. Смолич)

розм.

У найвищій точці небесної сфери; у зеніті

Сонце вже стояло опівдні

(Григорій Тютюнник)