Біля дзвінички перед юрбою з'являється Шабанов. Напружений до краю, пристрасний. В очах похмура одержимість

Отаку одержимість, таке горіння доводилось йому бачити в очах солдатів, які поруч з танками йшли в атаку

– Я бачив, як очі Івана Вишенського горіли вогнем одержимості; звідки взялося в нього це самовідречення, чи не багно двірське примусило його, простолюдина з роду, задуматися над долею простолюддя?

Не можу втриматись, нічого не можу із собою вдіяти, це, реально, якась підсвідома одержимість, – але я люблю літаки і радий, що нарешті виклав на папері історію, яку виношував, виліплював у голові більше ніж два роки