ОБІГРІ́ТИ

див.

обігріва́ти

ОБІГРІВА́ТИ

, а́ю, а́єш, недок., ОБІГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

що.

Насичувати теплом, робити теплим (повітря, приміщення, землю і т. ін.)

До грубки, яка обігрівала все приміщення станції, тулилося кілька маленьких істот

(М. Чабанівський)

;

Зірка, яка обігрівала цю прекрасну планету, піднімалася велично з-за горизонту, забарвлюючи ландшафт у веселі, ясні кольори

(А. Дімаров)

;

Холод пронизував плечі, стискав груди – навіть санітарного вагона неможливо було в ту зиму по-людському обігріти

(Ю. Збанацький)

;

Зрубає березу, хай і потайки, мабуть, у такий дощ саме йти, – будуть йому чурбанці

[чурбачки],

та й хату обігріє трохи

(Валерій Шевчук)

;

кого, що.

Зігрівати кого-, що-небудь (у теплому приміщенні, своїм теплом, гарячою стравою і т. ін.)

Весняне сонечко силкується обігріти покинутих на всю зиму діток

(Л. Яновська)

перен., кого, що і без дод.

Морально підтримувати кого-небудь; утішати, приголублювати

Двадцять шостого квітня у Максовому кабінеті зібралися голови родин, що завтра у повному сімейному складі їхали обігрівати сиріт силою добра під прискіпливим оком фото- і телекамер преси

(Люко Дашвар)

;

Тут бабуся хлопця стріла; Вчувши голос, підійшла, Захистила – обігріла, Повечеряти дала

(П. Грабовський)

;

Я прийшов утомлений, розбитий, Мовчазний і ніби неживий, Не молить, не плакать, не просити, Я сказав лиш тихо: обігрій!

(М. Рильський)

;

Викликати почуття радості, щастя

Її всю освітила й обігріла чудова мрія про молодого чорнявого хлопця з темними очима

(І. Нечуй-Левицький)

;

Приємно обігріло душу це зичливе зацікавлення долею дитини

(Іван Ле)

;

Хотів обігріти себе новим спогадом із тих далеких часів, коли був іще Федотом, але й цього не зміг

(Валерій Шевчук)