СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НЕСКРО́МНИЙ
, а, е.
1
.
Який любить підкреслювати свої заслуги, позитивні якості і т. ін., хизуватися ними; хвалькуватий (у 1 знач.)
.
– Він хотів знайти людину скромну, тиху. – Тоді я не підходжу.. На ваш погляд, я нескромний
(Б. Левін)
;
Боюся бути нескромним, але припускаю таке, адже Катерина полюбила Степанову душу, а я часточка його душі, – виходить, полюбила й мене
(В. Шкляр)
;
Може, убиваючи мій поетичний хист (щоб не бути нескромним і не сказати про себе: талант) різними віршованими агітками, вони були переконані, що якраз навпаки: плекають його
(О. Шугай)
.
2
.
Нестриманий у поведінці, словах і т. ін.; невихований, нетактовний
.
– В поводженні з такою ефектною й гарною жінкою, як ви, Ларисо, я ніколи не дозволив би собі бути не те що цинічним, а бодай хоча б найменшою мірою нескромним
(В. Домонтович)
;
Обоє
[Федір і Олеся],
захоплені любовною грою, засліплені від щастя, не помічають Тані, що майне безпорадною блідою тінню поза вікном та й сховається, боячись бути нескромною
(А. Дімаров)
;
// 
Який виражає такі риси
.
Психіатрія менш за все підходила для дозвільних розваг
[Геннадія],
для нескромної цікавості і приємного подразнення нервів
(І. Волошин)
;
– Даруй за нескромне питання, але чому він тобі подобається? Ви ж такі різні
(О. Авраменко)
;
– Ти не впізнаєш мене, Луко? – запитала вона, помітивши зацікавлений і нескромний погляд, спрямований на неї
(С. Андрухович)
.
3
.
Не зовсім пристойний
.
А що за декольте! Таж стидно між людьми Ходити у такій нескромній туалеті
[такому нескромному туалеті]
(М. Рильський)
;
Вітер доносить з-під лип на бульварі жарти нескромні, уривки пісень...
(П. Тичина)
.