НЕЗАКІ́НЧЕНИЙ

, а, е.

Не доведений до кінця; незавершений

Так і залишилась незакінченою хата, на яку поволі почав був стягатися столяр

(Є. Кротевич)

;

На дверях з'явився .. з незакінченим туалетом, з сивими бакенбардами полковник

(П. Панч)

;

Скориставшись моментом мовчанки.., я відкашлююсь і наче продовжую незакінчену думку: – А ви знаєте, Аліку, я вас навіть розумію

(Любко Дереш)

;

Зі звалених під ліжком фанерок, ватманів і картонок Лука випорпав великий – майже метр на півтора – незакінчений портрет

(С. Андрухович)