СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НЕВІ́ГЛАС
, а, ч.
Неосвічена, необізнана людина; неук
.
Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця
(Олесь Досвітній)
;
– Тому я так і шаную тебе, Коротун, що ти не лишаєш мене повним невігласом і ласкаво проливаєш світло справжнього знання на мій слабо тямущий мозок
(В. Владко)
;
Принципово не подає
[Едгар Дега]
своїх робіт у Салон, вважаючи всіх членів журі обивателями, невігласами і примітивами
(М. Слабошпицький)
;
* У порівн.
Йосифові відразу якось не сподобалося, як цей молокосос став повчати його, наче якогось невігласа
(Ірина Вільде)
;
// 
Уживається як лайливе слово
.
[
Річард
(дужим голосом):
]
Мовчіть! Мовчіть, злиденне кодло! Невігласи! Я сам іду од вас!
(Леся Українка)
;
– Щоб ти зів'яв був, невігласе, як ота морковочка зів'яла від твоїх .. рук!
(О. Довженко)
;
– Ти, невігласе, хоч би подивився на цю дівчину
(М. Стельмах)
.