СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НЕБУТТЯ́
, я́, с.
Стан, коли не було або припиняється існування, життя, буття
.
На дорозі порожньо, і я думаю про небуття
(М. Хвильовий)
;
Мені здавалось, що я перестаю бути. Просто розтаю у небутті – і все
(Ірина Вільде)
;
В безмежжі космічного небуття всі ми являємо собою дивовижний приклад торжества випадковості
(Ю. Андрухович)
.