СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАПРАВЛЯ́ТИ
, я́ю, я́єш, недок., НАПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. напра́влять; док.
1
.
кого, що.
Спрямовувати, скеровувати кого-, що-небудь у певному напрямку
.
Керманичі направляють дарабу на берег, і вона тикається носом у каміння
(Г. Хоткевич)
;
– На коліях є така стрілка, що за її допомогою переводять колію і направляють поїзд туди, куди йому треба
(Л. Юхвід)
;
Не додому справив він коня, котрий було повертав у знайому улицю, а круто направив його до поліції
(Панас Мирний)
;
– Я натиснув контакти кулеметів і мчав до землі, стріляючи в ешелон, на який я направив свій винищувач
(Ю. Яновський)
;
// 
перен.
Давати напрям чому-небудь
.
[
Воронюк
:]
По-вашому виходить, що людина не може направляти розвиток рослин і тварин у корисному для себе напрямі
(З. Мороз)
;
– Якщо ти помітила, гола логіка та розумування самі по собі нічого змінити не можуть, вони тільки направляють волю
(Р. Андріяшик)
;
[
Любов
:]
Се добре, що я все це знаю, бо я знатиму, як направити своє життя
(Леся Українка)
;
// 
перен.
Зосереджувати на чому-небудь, спрямовувати на щось (про думки, здібності, зусилля і т. ін.)
.
I ось тепер, коли бурхливi сили На мирний труд почав я направлять, То знов труба тривогу протрубила I знов на бiй я мушу вести рать...
(І. Кочерга)
;
Стеценко розумів роздвоєність думок співбесідника й намагався направити їх в одне русло
(Микита Чернявський)
.
2
.
кого.
Посилати, відправляти кого-небудь кудись з певною метою
.
– Ну, змотуй вудки, – сказав Штукаренко телефоністу. – А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег
(С. Голованівський)
;
Якось улітку направили нас, студентів, допомогти .. зібрати врожай
(Є. Кравченко)
;
– Імператор Леопольд з благословення папи Інокентія направив послів у Варшаву до короля Яна Собеського, щоб домовитися про союз...
(В. Малик)
;
// 
Давати призначення
.
– Прямо не знаю, чого вас оцей робітземліс
[профспілка робітників землі і лісу]
направляє сюди? – здвигає плечима лісник
(М. Стельмах)
;
Мобілізовані ведуть між собою тихі розмови: – Куди ж то нас направлять?
(Григорій Тютюнник)
;
Гук привітався з ним
[Савою],
гостро глянув у очі .. – А сюди як? Сам чи направили
(О. Бердник)
;
// 
що.
Виділяти, призначати що-небудь для чогось
.
“Я, – каже, – розповідав про ці зустрічі на зборах ООН, пропонував зробити рік миру: направити кошти від військової промисловості на лікування, науку, освіту”
(Любко Дереш)
.
3
.
що.
Адресувати, відправляти
.
Закон підписує Голова Верховної Ради України й невідкладно направляє його Президентові України
(Конституція України)
;
4 березня 1946 року Карл Густав Маннергейм, президент Фінляндської республіки, направив до уряду листа (доклавши до нього свідчення лікарів), у якому повідомив про свій намір піти з поста глави держави – у зв'язку з різким погіршенням здоров'я
(В. Чемерис)
.
4
.
що.
Робити що-небудь гострим; гострити
.
Його кипуча енергія часом била через край, і тоді зупинити її міг лише широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь, який однаково добре направляв бритву і, як засіб чисто педагогічний, спрямовував синову енергію у відповідне русло
(В. Козаченко)
;
Алі .. ретельно направляв лезо сокири
(Ю. Логвин)
;
Направив я косу і пішов: тільки шелест переді мною!
(І. Муратов)
.
5
.
що.
Надавати музичному інструментові певної висоти звука; настроювати
.
Іван Микитович зняв скрипку. Довго-довго він її направляв, рвучи часто струни
(Панас Мирний)
;
Кобзар почав направляти бандуру
(А. Кащенко)
;
Бурдик приніс хмиз і сів направляти гітару
(В. Діброва)
;
Микола направив струни, повів смичком, – і жалібна пісня розляглася по хаті
(І. Нечуй-Левицький)
.
6
.
що, розм.
Лагодити що-небудь зіпсоване, пошкоджене і т. ін.; поправляти
.
Клопоталися чоловіки у тому саду: пісок возили, східці по згір'ю направляли та місточки через рівчаки ладили
(Марко Вовчок)
;
З правого берега човни довозять будiвельний матерiал. Направляють мiст
(Б. Лепкий)
;
Здалося б направити черевики, та грошей нема
(О. Маковей)
;
– В селі не пізнали мене
[після солдатської служби],
дивувалися. А я хатчину свою направив, а я городець почав орати
(Мирослав Ірчан)
;
// 
Підправляти, усувати недоліки
.
Ніс у хлопця на картинці вийшов синій, .. хотіла Маня тую біду направити: набрала на пензель червоної краски і .. цяпнула хлопця квачиком по носі
(Грицько Григоренко)
;
// 
перен.
Змінювати на краще або повертати до попереднього становища (життя, умови і т. ін.); поліпшувати
.
Усюди, де око лиш гляне, Де звернеться ухо, все чути одну Відвічную пісню: Ой життя погане! А як би направить, ніяк не збагну!
(І. Франко)
;
Тепер доторкнулася вона речі, про яку дівчина ніколи в житті не хотіла згадувати, та яку хотіла направити молитвами, постами та щирим каянням перед Богом
(О. Кобилянська)
.
7
.
кого і без прям. дод., розм.
Спонукати, схиляти кого-небудь до якої-небудь дії, вчинку; примушувати щось робити (перев. недозволене, злочинне); підбурювати
.
– Ви б ще повинні навчати людей, а не направляти їх супроти закону!..
(Л. Яновська)
;
Земський загрожував ковалеві Сибіром за те, що направляє заробітчан проти Харитоненка, щоб домагалися своїх прав
(К. Гордієнко)
;
Він присягався в душі зробити все можливе й неможливе, щоб відомстити своїм кривдникам – Юрію Хмельницькому та Іванові Яненченку, а також тому, хто направляв їх на це чорне діло, – великому візирові Кара-Мустафі
(В. Малик)
;
Але й ті, що набралися, як почули оце про козаків – не згірше бідкаються й галасують. Підбурили, направили, а тепер що робити?
(А. Головко)
.
8
.
кого, розм.
Учити, наставляти кого-небудь, давати поради комусь
.
Тільки, як дійшли до арифметики, бідолашний ніяк не міг рішити завдання; і даремно направляв його учитель
(Б. Грінченко)
;
Пріська направила мужика! Вже не то, щоб він не пив: не проливав козак, як де лучалася чарка
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Тово ріс собі й ріс та викидав дедалі то гірші штуки; батьки його не могли його ніяк направити
(М. Йогансен)
.
9
.
чого, що, діал.
Виправляти (у 2 знач.)
.
[
Камб
:]
І наша рада батьківська тобі направить каяттям свою нечемність
(Леся Українка)
;
Щоби свою помилку направити, грізно подивився
[суддя]
кругом себе (це мала бути повага) і сказав до Олени: – Іди
(Л. Мартович)
;
Може ж, він даремно так опирається. Може ж, то марно, безвиглядно. Може ж, то помилка, яку потім тяжко, взагалі неможливо буде направити?
(І. Багряний)
;
А тепер уже й по біді. Тобто по страхові перед бідою. Звикла. Що сталося, того не направиш
(Р. Іваничук)
.
(1)
 
Направля́ти (спрямо́вувати) / напра́вити (спрямува́ти) [свої́] сто́пи
куди, жарт.
іти, прямувати куди-небудь
.
Потресов і Струве направили свої стопи в будуар мадам Половцової
(Ф. Бурлака)
;
– Куди ж ви думаєте направити свої стопи? – Додому, звісно. Хочу в Варшаву, якщо пустять
(М. Сиротюк)
;
Порадилися і спрямували стопи свої до лодій: там напевно започатковується стезя, що веде до жител
(Д. Міщенко)
.