СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАПОГОТО́ВІ
, присл.
1
.
У стані бойової готовності
.
У мідь закуті, збройні легіони напоготові раз у раз були, щоби повстанські нищити загони
(М. Драй-Хмара)
;
Стоїть зима. Короткі сірі дні. Вночі горять сторожові вогні. Щодня, щомиті полк напоготові
(Л. Костенко)
;
// 
Те саме, що напоготі́в 1
.
Прокотився наказ: негайно розгорнутися в бойові лави. Тримаючи зброю напоготові, підрозділи почали спускатися в якісь темні байраки
(О. Гончар)
;
Орел попереду, з автоматом напоготові. За ним Леонід, потім Кудрявий і полонений
(П. Автомонов)
;
Він посадив одного з молодих за кермо мотоцикла, інший сів позаду водія, а Григорій у коляску, тримаючи напоготові револьвер
(Ю. Покальчук)
.
2
.
перев. з інфін.
Готовий зробити що-небудь
.
Дівчина й собі скривилась і була напоготові заплакати
(І. Нечуй-Левицький)
;
Потяг до малювання прокинувся в ньому
[Тарасі]
з такою непереможною силою, що він не залишав фарб і олівців на возі, щоб бути напоготові зробити першу-ліпшу зарисовку
(З. Тулуб)
;
– Ми вирушаємо в дикі простори, де нас можуть підстерігати різні несподіванки. Мусимо бути напоготові
(Ю. Винничук)
.
3
.
У положенні готовності до чого-небудь
.
На всякий випадок я зібрав у торбу всі свої книжки, познаходив онучі і все поклав біля себе напоготові
(І. Микитенко)
;
Тітка стояла біля неї і тримала напоготові рушник
(М. Томчаній)
;
Вона
[кішка]
шипить, блискає очима і, задкуючи, ховається в найдальшому кутку приміщення, несміливо визирає звідти, тримаючи кігтики напоготові
(С. Андрухович)
.