НАО́ЧНИЙ

, а, е.

Який можна безпосередньо бачити, цілком очевидний при спогляданні (у 1 знач.)

Пригода окрилила селян надією, як наочний приклад і доказ, що “наші” мають силу, й то неабияку, коли їх і німці бояться

(І. Багряний)

;

Стінами розвішано було дивну наочну агітацію, в якій застерігалось не перегріватись на сонці, не переохолоджуватись у воді

(С. Жадан)

;

Таблиця містить перелік цифрових даних і є наочною формою висвітлення фактичного матеріалу

(з навч. літ.)

Який ґрунтується на показі предметів, моделей і т. ін. під час їх вивчення

– Що більше знань має людина, то ширше їй відкриваються горизонти непізнаного. На лекції з філософії наш викладач навіть малював на дошці наочну схему: мале коло – мала границя, велике коло – велика границя

(О. Авраменко)

;

Одним із ефективних прийомів наочного навчання ми вважаємо рисунок педагога на очах у студентів

(із журн.)

;

Який використовують для такого показу під час навчання

[

Оленка:

]

Я погано знала геометрiю, i тато менi зробив стiл трикутником. Як наочне приладдя до теореми Пiфагора

(О. Коломієць)

;

Розповідаючи про механічні властивості металів, слід максимально використовувати наочні посібники

(з навч. літ.)