НАКА́ЗУВАТИ
, ую, уєш, недок., НАКАЗА́ТИ, кажу́, ка́жеш, док.
1
. з інфін.
Віддавати наказ, розпорядження кому-небудь
. Наполеон наказував посилати в бій свіжі сили, дивуючись хоробрості і стійкості росіян
(І. Кочерга)
;Дід-провідник зупинився, наказав усім залазити в комиші, скласти свої клунки й бути напоготові
(М. Коцюбинський)
;Черниш наказав розвантажити коней і відправити їх назад з двома бійцями
(О. Гончар)
;//
що, з інфін. і без дод.
Давати вказівки, поради кому-небудь, повчати когось
.Знов мені нагадалася небіжка неня. Бувало наказувала мені, щоби я шанувався, бо не буде з мене господаря
(Л. Мартович)
;Ми розпрощалися з батьком, але він ніяк не міг відірватися від нас. Він щось наказував, щось говорив і мені, і бабусі, й матері
(М. Томчаній)
;Колись мiй дiд наказували перед тим, як копати, цiлувати землю
(Р. Андріяшик)
;//
перен.
Вимагати що-небудь, уважаючи це правильним; веліти
.Справи свої на землі так рихтуй, як наказує серце
(Леся Українка)
;– Ти буденно говориш, Богдане. – Вже ж, Несторе. Я навчився законів життя, і вони наказують так говорити
(О. Кобилянська)
;Коли Уельський принц зійшов на батьків трон, Він, як наказує традиції закон, Перед підданцями промову мав поважну
(М. Рильський)
.2
. заст.
Передавати, переказувати що-небудь комусь через кого-небудь
. – Наказували з міста – будете учора. Цілий день ждали, а вас немає
(Панас Мирний)
;Ой, недалеко Мій милий від мене, Та ніким наказати
(з народної пісні)
;– Брати-товариші! Коли хто вернеться додому, накажіть моїй жінці, нехай не журиться, не плаче
(І. Нечуй-Левицький)
.3
. тільки недок.
Супроводжувати яку-небудь дію словами; примовляти
. Чули либонь
[люди],
як напустився Йосип на Параску за ту дитину, як Параска, коли не було Йосипа дома, гойдала його, наказуючи: “Моє ти паненятко!”(Панас Мирний)
;Ступила
[Марина]
до другого пораненого, наказуючи: – Хлопці, біжіть до артільного двору. Там дід Іпат... Нехай запряже щось...(Микита Чернявський)
.(1)
Як нака́жете
– як хочете, як уважаєте, як треба
.[
Паламар
:]
Коли б у вас настрій до весілля не змінився. [
Римар
:]
Як накажете це розуміти?(М. Стельмах)
;– А вас, пане, як накажете величати?
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;Як накажете, Ваша ексклюзивносте, розцінювати такий факт, коли герой, звитяжець і орденоносець – взірець для підростаючого покоління – водиться з без п'яти хвилин дисиденткою?!
(В. Кожелянко)
.◇
(2)
Наказа́ти до́вго жи́ти
:а)
умерти
.– А чи знаєш, брате, ось що? Брат Павлусь наказав .. довго жити
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;б)
(ірон.)
перестати існувати, вийти з ужитку (про щось)
.– Боже ж мій, Корній Іванович? А борода, а вуси?.. – Е! Тю-тю, можна сказать, борідка. Наказала довго жить
(В. Чечвянський)
;Комунізм і його мета, на велику радість самих застрільників ідеології, наказали довго жити
(О. Ульяненко)
;Журнал “Вітчизняний оленяр”, у якому він працював головним редактором, давно наказав .. довго жити
(І. Роздобудько)
.