НАЙВИ́ЩИЙ
, а, е.
1
. Найвищ. ст. до висо́кий.
– Заради такої, як ти, можна переплисти моря і подолати найвищі гори
(О. Бердник)
;Груба рура, пристосована посередині зовнішньої стіни, з'єднувала найвищий поверх з найнижчим
(І. Багряний)
;– Я вже знаю з досвіду, що або треба зникнути ще тоді, коли небезпеку мало хто і передбачає, або ж треба переждати найвище напруження. От я й вичікував
(Н. Королева)
;Найвищий рівень життя, побут, культуру мають країни, де переважає протестантська віра
(І. Малкович)
;Данте займався головно студіюванням філософії, яку тоді вважали найвищою мудрістю після теології
(І. Франко)
;І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;Знов різнуло найвищими голосами: – Куркуль!
(В. Барка)
.2
. Який має найбільші повноваження, владу; найголовніший
. Планета і насамперед її Найвища Рада, що керує всім життям, добре знає, яка небезпека чекає на них
(В. Владко)
;Я надибав на глечику клапоть газети з наказом Петрушевича: “Зважаючи на Найвищу раду держав Антанти як представника сил, якi мають впорядкувати Європу, наказую українськiй армiї перейти Збруч на велику Україну проти бiльшовикiв“
(Р. Андріяшик)
;Запам'ятався виступ якогось найвищого державного силовика у програмі “Час”
(Ю. Андрухович)
.3
. Який належить до привілейованих верств, груп населення.
Родини розростаються, дають понад двадцять членів, котрі в силу життєвих обставин проникають у всі верстви суспільства від найвищих до найнижчих
(І. Франко)
;Досягши найвищого в його становищі ступеня – члена ради в міністерстві фінансів, Іван Рудченко міг заспокоїтися
(С. Єфремов)
;– Ти маєш постати .. в усьому блиску й розкоші, які може дати тобі твоє найвище становище в державі
(П. Загребельний)
.