(1)
Відхо́же мі́сце,
прост.
–
вбиральня, туалет або місце, куди скидають сміття
.
Тільки Томас Мор у своїй “Утопії” міг дозволити собі зробити із золота відхожі місця, а злочинців заковувати у золоті кайдани
(Р. Іваничук)
;
Цікаво, чи знає Ірен, що відхоже місце може бути надворі
(С. Процюк)
;
З мі́сця не ру́шити (не зворухну́тися)
З мі́сця не уступа́тися / не уступи́тися
Лісничий посадив на красне місце гостя
(Н. Рибак)
;
а)
(іст.)
поміст, підвищення на площі, з якого в старовину оголошували царські укази і де проводили публічні страти
.
Біля лобного місця дячки з гусячими перами за вухом і каламарями мідними, прив'язаними до ґудзиків на благеньких рясах, нишпорять поміж прийшлими людьми
(Н. Рибак)
;
Не встигли ще вивести Дратву з Пивоварної вежі, як натовп посунув кільцем до лобного місця, розтрощив поміст
(Р. Іваничук)
;
б)
(рідко)
природне підвищення в якому-небудь пункті, що є його центром
.
На лобному місці, де колись стояла трухлява дерев'яна церковка, тепер стоїть будинок школи-одинадцятирічки
(В. Земляк)
;
місце, де хто-небудь живе, проживає
.
– У вашому класі я вперше, хоча з багатьма з вас знайомий за місцем проживання
(Г. Усач)
;
Сама знахарка також має капітальну хату і декілька земельних ділянок за місцем проживання
(В. Єшкілєв)
;
Не було питань про ім'я чи прізвище, дату народження, місце проживання, планований час перебування
(Н. Сняданко)
;
Не всто́яти на [одному́] мі́сці
Не ру́хатися / не ру́шитися з мі́сця
Попуска́ти / попусти́ти мі́сце (по́ле)
Поступа́тися / поступи́тися мі́сцем
Прибира́ти / прибра́ти до мі́сця
місце, де збирається багато публіки (про театр, стадіон і т. ін.)
.
Це публічне місце, а в ньому однаково не вільно показувати язик і душу
(Г. Хоткевич)
;
Коли бачимося з Орядином у театрі, на концертах або інших публічних місцях, тоді зачаюємося на себе посполу
(О. Кобилянська)
;
місця, які користуються особливою пошаною віруючих і куди ходять на прощу
.
– На хресті заприсягнуся! – .. в пальцях блиснув золотий хрестик, привезений з святих місць
(М. Стельмах)
;
Якось-то в Січ прибився монах, котрий казав, що подорожує по найбільших святих місцях світу
(Г. Колісник)
;
Вони
[волхви]
здійснювали в святих місцях всенародні моління і мали вихід на самих богів, тож завжди знали їхню думку
(В. Чемерис)
;
Стоя́ти (сиді́ти) / ста́ти (ста́нути, зупини́тися і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) прику́тий (прику́та, прико́ваний, прико́вана) [до мі́сця, до стовпа́ і т. ін.]
◇
(9)
Болю́че (живе́, найболю́чіше і т. ін.) мі́сце
–
те, що найбільше турбує когось і є причиною неприємностей, переживань і т. ін
.
– Може, я тебе в надто болюче місце вразила, сину? Прости! – сказала ігуменя
(Б. Лепкий)
;
Запитання Миколи Петровича торкнулося найболючішого місця Галиної душі
(В. Владко)
;
Земля була .. дошкульним місцем старого Плачинди
(М. Стельмах)
;
Бу́ти (стоя́ти) / ста́ти на пе́ршому мі́сці
помітне, видатне становище кого-небудь
.
В історії нашого галицького українофільства Куліш займає дуже видне місце, хоча обсяг і якість його впливу на наших людей 60-х років далеко ще не вияснені
(І. Франко)
;
Все стає́ / ста́не на своє́ мі́сце (на свої́ місця́)
(11)
Вузьке́ мі́сце
перев. чого, в чому, на чому
–
найбільш слабка, відстала або недостатньо розроблена ділянка в чому-небудь, що потребує зусиль, посиленої уваги і т. ін
.
Дмитро знав добре роботу – на фрезерних верстатах, знав і вузькі місця цієї професії
(П. Автомонов)
;
Я .. потім розповів про щойно виниклий у мене намір викрасти дружину й дочку шефа. Вислухавши уважно, Віктор подумав і .. сказав: – .. Тільки є деякі вузькі місця. – Які? – Ну, приміром, де переховати жінок? Як сповістити про все це Гольбаха?
(В. Малик)
;
Душа́ (се́рце) не на мі́сці
Зачіпа́ти / зачепи́ти за болю́че (найболю́чіше) мі́сце
(12)
З мі́сця в кар'є́р
–
не роздумуючи, не готуючись; відразу ж, негайно
.
– Що вам подобається? – не зрозумів мене Кук. – А от те, що ви з місця в кар'єр приступили до діла
(М. Хвильовий)
;
Іван, з місця в кар'єр, почав заповзято доводити Королевичу, що соціал-демократія це є партія
(Ю. Смолич)
;
– Звідси і почну, – сказав собі Танюшкін. – Прямо з місця в кар'єр
(Ф. Бурлака)
;
Коли він знайшов їх із Юрком, аби з місця в кар'єр повідомити про арешт та засудження Ігоря, молода жінка чомусь не мала жодного сумніву, як розмова піде далі
(А. Кокотюха)
;
Зна́ти своє́ мі́сце (зневажл. сті́йло)
Знахо́дити / знайти́ своє́ мі́сце
Зру́шуватися (зру́шувати, руша́ти) / зру́шитися (зру́шити, ру́шити) з мі́сця (з ме́ртвої то́чки)
(13)
[І] мі́сце засти́гло
за ким – чим, по кому – чому
–
хтось безслідно зник, щось зникло
.
Вернули діти на селище, а по зозулі й місце застигло
(С. Ковалів)
;
Як поміркую, що Хмель вже безпечний, тоді аж довідаються, що по йому
[ньому]
й місце застигло
(А. Чайковський)
;
– Кумо, чогось ваш півень сьогодні не піяв, чи не захворів? – Не піяв і вже не запіє, голубонько. Встаю рано, а за ним і за курми місце застигло
(Ю. Мельничук)
;
[І] мо́крого мі́сця не зали́ши́ти (не лиши́ти) <[І] мо́кре мі́сце зали́ши́ти (лиши́ти)>
(14)
Мі́сце під со́нцем
–
певне становище в житті, в суспільстві і т. ін
.
– Як же так? – вражено допитувався Денисович. – А отак: раз син попа, так немає тобі місця під сонцем!
(А. Дімаров)
;
Очевидно, саме цим
[возвеличенням військових діянь Бонапарта]
пояснюється секрет блискавичного вивищення Мейсоньє, те, як легко йому вдалося зайняти місце під сонцем
(М. Слабошпицький)
;
Мати і тітка боялися, що позбудуться місця під сонцем або ж те місце стане нікчемнішим, ніж було
(Валерій Шевчук)
;
Зрештою, не вона, ця ненастанна боротьба за місце під сонцем, за вигідну службу, кар'єру, заполонила мої думки
(О. Шугай)
;
Мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т. ін.)
Мі́сця [собі́] не прибра́ти
Мо́крого мі́сця не зали́ши́ться (не ли́шиться, рідко не зоста́неться) <Мо́кре мі́сце зали́ши́ться, ли́шиться, рідко зоста́неться>
Нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) [собі́] мі́сце
а)
там, де постійно, звичайно перебуває, знаходиться або має бути хто-, що-небудь; там, де треба
.
Дарка збирала малину панам, ну, то вже, певне, й собі брала якийсь відсоток натурою на місці
(Леся Українка)
;
Від хвилювання я вже не міг сидіти на місці
(І. Багмут)
;
Що то, як совість в людини на місці, скільки вона сили й авторитету додає!
(О. Гончар)
;
Збурена вода кипіла, крутила поверху піну, але стояла на місці
(В. Близнець)
;
б)
(зі сл.
загинути, околіти
і т. ін.)
відразу, там же
.
– А молодиця як була, так і околіла на місці
(Панас Мирний)
;
І раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці
(О. Гончар)
;
Павло відтягнув на себе загальну увагу, полонені кинулися врозтіч. Це була, звичайно, відчайдушна спроба загинути на місці
(А. Кокотюха)
;
На мі́сці зло́чину спійма́ти (злови́ти, заста́ти і т. ін.) <Злови́ти, як (мов, ні́би і т. ін.) кота́ над са́лом>
(16)
На поро́жньому (пусто́му, го́лому) мі́сці,
перев. з дієсл.
–
не маючи бази, основи і т. ін. під собою; з нічого
.
Тут все треба починати спочатку, на голому місці
(Ю. Збанацький)
;
– Не переживай, Артеме .. Ми з Клавою теж починали на голому місці, не було в нас, як кажуть, ні кола ні двора, а тепер нівроку
(П. Гуріненко)
;
– Ти скажеш, що я по-дурному роблю трагедію на порожньому місці, що все це – звичайно і просто
(І. Жиленко)
;
Треба було шукати нових форм дослівно на порожньому місці
(О. Шугай)
;
(17)
На рі́вному мі́сці
–
без якихось видимих причин; безпідставно
.
Буквально “на рівному місці” важкий сухогруз в лоб, за нормальної видимості, таранить теплохід “Нахімов”. Гинуть сотні людей
(Б. Олійник)
;
Все через той скандал на рівному місці, ні з того ні з сього
(Г. Тарасюк)
;
Сварки виникали часом на рівному місці і були в деякому роді безкінечними
(А. Кокотюха)
;
хтось займається справою, відповідною його знанням, діловим якостям; розбирається в чомусь
.
Всі вони на своєму місці, всі знають своє діло
(О. Гончар)
;
– А може, ви не на своєму місці? Ольга відчула, що блідне. Це було жорстоко. Несправедливо. Образливо
(П. Дорошко)
;
– Але й Рябокляч не на своєму місці, .. нанівець зійшов чоловік
(А. Головко)
;
будинок, квартира, населений пункт і т. ін., де хтось живе протягом тривалого часу
.
Іван Кіндратович давно міг переселитися... Та все якось жаль було розставатися з насидженим місцем
(Д. Ткач)
;
– Доживемо тут
[на хуторі],
Андрію, – радить Килина, – чого міняти насиджене місце?
(М. Олійник)
;
Зрушене з насиджених місць, гнане з трьох монастирів, святе зібрання стало до роботи, як бджоли, з мовчазним завзяттям і наполегливістю
(М. Дочинець)
;
Так лягло в масть, думав він
[Чорний Ворон]
тепер, усе далі заглиблюючись у темне черево лісу й потерпаючи, чи ніяка біда не зігнала його козаків з насидженого місця
(В. Шкляр)
;
(20)
На твоє́му (ва́шому, його́, її́ і т. ін.) мі́сці
–
будучи в такому самому становищі, маючи можливості, як ти (ви, він і т. ін.)
.
Другий на його місці був би пригадав про свої заслуги, а він про себе навіть словечком ніколи не писнув
(Б. Лепкий)
;
– А ти, видать, хлопець кріпкий. Смерть мовчки приймав. Другий би на твоєму місці горланив
(Григорій Тютюнник)
;
Дівчина скрикнула, але не відвернулась і обличчя не затулила руками, як зробила б на її місці кожна молода турчанка
(В. Малик)
;
– Я на твоєму місці не дозволила б йому отак з матір'ю розмовляти
(В. Шкляр)
;
(21)
На чі́льному мі́сці
–
там, де найважливіше, найпочесніше.
На чільному місці, ближче до бога Волоса, стоять купці земель руських
(С. Скляренко)
;
Так сталося, що Максим Богданович з дідом Коцюбою сіли на чільному місці
(В. Нестайко)
;
Між вікнами, на чільному місці, портрет військового з чотирма ромбами в петлиці
(П. Запаренко)
;
а)
не годиться, не підходить що-небудь; не є доречним
.
З твоїх листів я бачу, що ти тепло до мене ставишся. Мені здається, хоч слово – тепло – тут не до місця
(Ю. Яновський)
;
На дверях було намальовано якимсь “братухою” похабне обличчя.., це було не до місця й різало очі
(М. Хвильовий)
;
– Вас не дивує, що я напросилась у супутниці? – не до місця веселим голосом спитала вона
(Н. Тихий)
;
В кінці біля вікна самотньо і явно не до місця стояв маленький столик для гри в карти і два стільці
(В. Чемерис)
;
Не знахо́дити / не знайти́ [собі́] мі́сця
Не лиши́ти (не зали́ши́ти, не оста́вити і т. ін.) живо́го мі́сця
Нема́ (нема́є, не було́) мі́сця
а)
(кому)
хто-небудь не повинен перебувати десь, серед когось
.
Йому тут не місце
(із журн.)
;
б)
(для чого, чому)
не годиться, не можна (говорити, робити щось і т. ін.)
.
[
Саня
:]
Гаразд, гаразд, тут не місце для таких розмов...
(Леся Українка)
;
Академічному словнику належить мати непохитний авторитет. Тут не місце сумнівам, дебатам і дискусіям
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Не нахо́дити / не найти́ [собі́] мі́сця
Не руша́ти / не ру́шити з мі́сця
а)
остовпіти, заклякнути і т. ін
.
Стала
[Оксана]
як укопана, як приросла до землі, ні з місця
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
– Ліворуч! Праворуч! А вони
[учні]
ні з місця, стоять наче вкопані, а потім враз вибухають реготом
(О. Гончар)
;
Став я й ні з місця, не можу відірвати від неї очей
(В. Шкляр)
;
б)
уживається як наказ не рухатись; стояти!
– Ні з місця, кажу, – крикнув чоловік
(Панас Мирний)
;
– Ні з місця, гад! – кричить Рева
(Григорій Тютюнник)
;
– Ні з місця! Руки вгору! – крикнув гайдамака
(К. Гриб)
;
в)
щось залишається в тому самому стані, що й раніше; не посувається ніяк
.
А човен – ніби цвяхами до дна прибитий – ні з місця
(В. Нестайко)
;
Як козаки не бралися, гармати ні з місця
(В. Чемерис)
;
Одне слово, ще рік, як день, пролетів, а справа ні з місця
(з газ.)
;
г)
(кого і без дод.)
неможливо примусити, умовити кого-небудь робити щось
.
– Упертий він, ні з місця його, тільки головою крутить і знай одне мимрить: ні та й ні
(І. Цюпа)
;
Толя смикнув Тихоню за повід, а вона ані з місця
(В. Земляк)
;
Но́ги (п'я́ти, сту́пні) прикипа́ють (прироста́ють) / прикипі́ли (приросли́) до землі́ (до ка́меня, до мі́сця і т. ін.)
Попа́сти (влу́чити, вра́зити) / попада́ти (влуча́ти, вража́ти) на (в) [са́ме] болю́че (живе́, найболю́чіше і т. ін.) мі́сце
(25)
Поро́жнє (пусте́) мі́сце,
зневажл.
–
той, від кого мало користі в роботі, з ким не рахуються і т. ін
.
У цьому колективі вона була порожнім місцем
(із журн.)
;
Посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце
Посі́сти / посіда́ти своє́ (яке́сь, нале́жне і т. ін.) мі́сце (стано́вище)
Прикипі́ти / прикипа́ти на мі́сці (до мі́сця)
Розставля́ти / розста́вити по свої́х місця́х
Розшива́ння вузько́го мі́сця
Розшива́ти / розши́ти вузьке́ мі́сце
Руша́ти / ру́шити з мі́сця
Сиді́ти на своє́му мі́сці
(26)
Слабке́ (слабе́, ура́зли́ве і т. ін.) мі́сце
:
а)
(чиє, кого, у кого і без дод.)
найбільш слабка сторона кого-, чого-небудь
.
Він намацував хибкі місця партнерки, та ось вона зробила непередбачений хід і разом зайшлася переможним сміхом. – Шах!
(Г. Коцюба)
;
Старий втягнув голову в плечі, як равлик, що ховається в мушлю, діткнутий у вразливе місце, тихо зітхнув і нечутно вийшов з лабораторії
(Н. Королева)
;
Важко намацати у нього вразливе місце: хабарів не бере, .. закони та накази виконує
(З. Тулуб)
;
Цей мерзотник доти провокував Загайчика, .. поки не нащупав слабкого місця
(Ірина Вільде)
;
б)
(у чому, чого)
якийсь недолік у чомусь
.
До замку сховалося кілька тисяч передміщан зі спалених передмість, але комендант замку з огляду на недостачу харчів вигнав їх. .. Вони дали знати облягаючим
[обложникам]
про слабі місця замку
(І. Крип'якевич)
;
Батареї сміливіше пристрілюються до гусениць
[танка],
.. шукають слабого місця в броні
(Ю. Яновський)
;
Ста́вити / поста́вити на пе́рше мі́сце (на пе́рший план)
Ста́вити / поста́вити себе́ на мі́сце
Стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на [одному́] мі́сці
Стоя́ти на своє́му (свої́м) мі́сці
(27)
Те́пле (тепле́ньке) мі́сце (місте́чко)
–
робота, посада, що мають очевидну вигоду для кого-небудь
.
– У раю, знаєте, є маса посад і тепленьких місць для найбільших грішників
(В. Шкляр)
;
Тільки лицар міг відмовитися від теплого місця у Львівській поліклініці для військових
(Г. Пагутяк)
;
Я шукав роботу. На мене чекало тепле містечко у книгарні-кафе, яка мала відкритися із дня на день
(Любко Дереш)
;
(28)
[Ті́льки] мо́кре мі́сце лиши́лося (зали́ши́лося, рідко зоста́лося і т. ін.):
а)
(від чого, рідше з чого)
що-небудь зникло, перестало існувати
.
З їхньої схованки тільки мокре місце лишилося
(з переказу)
;
– Загинеш ні за цапову душу, пришиє якийсь шваб багнетом до землі, та й тільки мокре місце залишиться від твого “патріотизму”
(Ю. Збанацький)
;
б)
що-небудь втратило цінність, вигляд і т. ін., зазнавши згубної дії когось, чогось
.
Ледь торкнулася праскою мереживної оздоби, – від неї лишилося мокре місце
(з газ.)
;
в)
(від кого)
хто-небудь зазнав поразки або загинув; перепало комусь
.
– А продовжуватиме баламутити людей, то викличемо з заводу робітників, і від вас тільки мокре місце залишиться
(П. Кочура)
;
– Згинь, маро, – стиснув зуби Одноконь. – Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться
(М. Олійник)
;
(29)
Ті́льки те́пле мі́сце лиши́лося
від кого – чого, жарт.
–
хтось несподівано, безслідно зник, щось зникло
.
Від зайця тільки тепле місце лишилося
(М. Стельмах)
;
Чужі руки хазяйнували в батьківському домі. Тільки місце тепле лишилось від коштовних скульптур
(Ю. Збанацький)
;
Топта́ння на [одно́му] мі́сці
Топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся і т. ін.) на [одно́му] мі́сці
Ха́ти (мі́сця) не переле́жить (не переси́дить)
[Як (мов, ні́би і т. ін.]) скам'яні́ти (скамені́ти) [на мі́сці]