МІЗЕ́РНИЙ
, а, е.
1
. Незначний за розміром; дуже малий
. Може, не завжди будуть такі мізерні результати розпродажу книжки
(М. Коцюбинський)
;Марія Голуб .. дивилась на мізерний вилов риби і журно хитала головою
(В. Кучер)
;Гарна пшениця вродила цього літа на четвертому полі. А от жито біля Великої дороги мізерне
(В. Москалець)
;На мізерному клаптикові политої кров'ю землі скупчилося кільканадцять тисяч зранених, знівечених, змучених
(П. Загребельний)
;//
Який свідчить про нестатки, злиденність; убогий
.Рудий .. застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами, забучавілими капцями на босу ногу та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж
(М. Коцюбинський)
;Ненавидів
[Суліман]
бідноту свого народу за релігійний фанатизм, який засліплював очі на дійсні причини його мізерного існування(Ірина Вільде)
;У винниківській улоговині поблизу гуральні пана Залеського притулилася до жовтого горба така мізерна халабудка, – дивно, як її вітри не здули
(Р. Іваничук)
;Його мізерна як для Об'єднаного Королівства пенсія в наших умовах виявлялася по-дурному астрономічною сумою, а сам він – антропоморфним мішком для її перевезення
(Ю. Андрухович)
;//
заст., зневажл.
Надто вбогий (про людину)
.– Об Олексіївні, ось об Галочці, і думати не смів. Хто вона, і хто я, мізерний?
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;Було б з мене: не забула б Україна мене, мізерного
(Т. Шевченко)
.2
. Який не має істотного значення, великої ваги; незначний
. – Мені доручена доля моїх братів, а я думаю, .. як би збутися тільки свого, власного горя, – воно ж нікчемне, мізерне перед великим горем моєї бідної країни...
(М. Старицький)
;Самотність! Гордощі! Які слова нікчемні! За пишним одягом який мізерний зміст!
(М. Рильський)
;Ви розірвали гравітацію планети, але вихід ваших кораблів у міжпланетний простір не звільнив вас від павутини мізерних побутових прагнень
(О. Бердник)
;Що ж до самого Стена, то хоч він формально вважався одним з претендентів на престол, його шанси були мізерні
(О. Авраменко)
.3
. перен.
Який не викликає до себе поваги; жалюгідний, нікчемний (у 2 знач.)
. – Ану, лиш лицарю мізерний, Злиденний, витязю нікчемний, Виходь сто лих покуштовать
[покуштувати]!
(І. Котляревський)
;Робітник різко відвернувся від стіни. Чому ж не стріляє ворог? Чому ж тремтить його рука? – А якщо я підійду до тебе, нікчемного й мізерного. Якщо я зажадаю пострілу не в потилицю, а в око?
(О. Довженко)
;Поміркував собі так, та й легше стало. І такі мізерні, гидкі і безсилі здалися мені гестапівці!
(К. Гриб)
;Прожила вона мізерне життя своє в самоті й забутті
(Ю. Винничук)
.4
. розм.
Незначної фізичної сили; малосильний, кволий
. Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тільки з неволі випущений: невеликий, похилий, очі йому позападали
(П. Куліш)
;Мов пародія, за ними На худих мізерних шкапах Їхав гурт комедіантський
(Леся Українка)
;Собака дуже мізерний, не хоче їсти каші з молоком
(Р. Горак)
;Хоч з вигляду отець Матчук був дрібний, мізерний, але натуру мав уперту
(із журн.)
;//
Такий, як у кволого або хворого
.– Входжу в одну хату, там сидить молодиця-мазурка .. Лице бліде, сухорляве, мізерне, нужденне
(І. Нечуй-Левицький)
.