СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
МО́ДНИК
, а, ч., розм.
Той, хто стежить за модою (див. мо́да
1
1), намагається в усьому дотримуватися її; франт (у 1 знач.)
.
Пан Криштоф Козловський .. в товаристві був незамінимий
[незамінний].
Мав надзвичайний дар передавати другі особи, карикатуризуючи їх
[їхні]
смішні сторони. От він копіює якогось повітового модника...
(Г. Хоткевич)
;
Командир полку .. органічно не терпів “модників”
(О. Гончар)
;
Шкіпер напружено думав. Завзятий модник, він міг замислитися про завтрашній день тільки тоді, коли мала бути якась вечірка
(Г. Усач)
;
* Образно.
Біля вершечка найвищого дуба .. чорніло сороче чи вороняче гніздо, а трохи нижче ходив по товстій гілці лісовий модник і франт дятел-крутиголовка
(Ю. Мушкетик)
;
// 
Той, хто певний час має загальне визнання
.
Нехай співають, звівшись на котурни, Та риторичністю фальшивих слів Нездатні модники літературні Мій щирий, дружній заглушити спів
(Д. Паламарчук, пер. з тв. В. Шекспіра)
.