ЛІБЕРА́Л
, а, ч.
1
. Прибічник, послідовник лібералізму; член ліберальної партії
. Лаяв
[Іван]
сучасне земство, в якому служив, глузував злісно з тих лібералів, що так швидко змінили овечу шкуру на вовчу(М. Коцюбинський)
;– Цілий повіт, пане добродію, збунтував! Тими читальнями, то, пане добродію, лиш ширить деморалізацію поміж народом. Якісь, пане добродію, узялися радикали, ліберали, масохісти
[мазохісти]
(Л. Мартович)
;Хай
[ви]
складете думку, що я ліберал, але заявляю категорично: всі мої колеги – люди високого польоту(А. Крижанівський)
.2
. заст.
Вільнодумна людина; вільнодумець
. Митрополит грізно окинув оком молодих професорів, ніби лібералів, і надувся
(І. Нечуй-Левицький)
;Він ліберал, масон, революціонер. По цілім світі волочився, а на старі літа до нашого берега причалив, щоб наших деморалізувати
(Б. Лепкий)
;– Я оберігаю незалежність свого духу від усякої політики. Та й до того ж, по складу
[за складом]
своєї душі, я ліберал і лірик(М. Стельмах)
.3
. перен., розм.
Надто терпелива людина, схильна надміру потурати кому-, чому-небудь
. – Тільки ж коли хто до мішка полізе – в'язи скручу, .. тоді вам Гаценко проти мене .. найм'якшим лібералом здасться
(М. Стельмах)
; * У порівн.
Я мовчки спостерігаю це лицедійство. Вдаю, що все це мені байдуже, а фарба заливає щоки. Я чинив, як справжнісінький ліберал
(Ю. Мушкетик)
.