ЛІ́ТО
, а, с.
1
. Найтепліша пора року між весною й осінню
. Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив
(Л. Глібов)
;Дениско аж рота роззявив. Що за маскарад? Чого це раптом Дід Мороз серед літа, у серпні місяці?
(В. Нестайко)
;Минуло літо, потім ще одне спливло, а Скіл то з'являвся у Скіфії, то зникав
(В. Чемерис)
.2
. розм.
Те саме, що рік.
Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче
(Номис)
;Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я “Кобзаря”. А їм неначе рот зашито
(Т. Шевченко)
;– А що то, хіба мені вже сотня літ минула?
(Б. Лепкий)
.(1)
У розпо́вні лі́та
– посеред літа; у розпал літа
.Ми приїздили в розповні літа, коли цвіла й зеленіла пишна українська природа, приїздили в гості, мені здавалося, що в тих краях ніколи не буває холодної брянської зими, а лиш завжди літо й свято
(Б. Антоненко-Давидович)
;Плавні нарешті! Скарбне. Райсвіт це зветься в людей. Все довкола в буйнощах зелені, у розповні літа
(О. Гончар)
.◇
(2)
Ба́бине лі́то
:а)
теплі, сонячні дні восени
.Бабине літо до Петра тілько
(прислів'я)
;День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо
(Іван Ле)
;Був чудовий ранок тієї осінньої пори, яку люди називають бабиним літом
(І. Багмут)
;б)
павутиння, що літає в повітрі в теплі осінні дні
.“Бабине літо” висіло по віттях, як прядиво
(Леся Українка)
;Прозорі мережива бабиного літа летіли на табір
(Д. Бедзик)
;Осінь така щедра. В повітрі бабине літо... Легенький вітер гонить його між трави, дерева. Змішує з опалим листям
(Р. Горак)
;Скі́льки літ, скі́льки зим!
див.
скі́льки
.