ЛЮБО́ВНИЙ

, а, е.

Стос. до любові (у 1 знач.)

Співаючи ті прості, сердечні співанки про долю, про любов і любовні пригоди, дізнавав

[Іван]

дивної полегші

(І. Франко)

;

Любовні побачення його відбувались без змін двічі на тиждень призначеного часу

(В. Підмогильний)

;

Закоханість ще у гаванському аеропорту переросла у глибоке любовне почуття

(В. Дрозд)

;

Власт. закоханим

Найменший братик Стасьо підслухав її любовне воркування з Нестором і розповів його матері

(І. Франко)

;

Їх любовний шал був короткий, але вона... запам'ятала його на все життя...

(Г. Тарасюк)

;

Гадаючи, ніби тримає в обіймах чужу жінку, за такий короткий час уділив мені

[чоловік]

більше пестощів і ласки любовної, ніж за все наше подружнє життя!

(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

;

Змістом якого є любов (у 1 знач.)

– Ти що – стежиш за моїм листуванням? – Просто за кошти фонду переправляю тобі любовні послання твоєї мільйонерші з Ньюпорта до Стенфорда

(П. Загребельний)

;

– Що ж, Грак, тепер ви можете писати свої мемуари, а згодом навіть видати свої любовні листи до Офелії, – вислухавши Євмена уважно, сказав Сідалковський

(О. Чорногуз)

;

Коли йшлося про В'юцку, зрозумів, чому він так охоче упосліджується перед нею і чому складає піднесені любовні вірші

(Валерій Шевчук)

Сповнений любові (у 2 знач.)

Згадувала

[Олеся]

мамині пестощі солодкі, її благі слова, любовний погляд очей

(Б. Лепкий)

;

Любовним поглядом ковзнув

[Славута]

по інших книгах

(В. Малик)

;

Естетичність і любовне ставлення до більшості тутешніх речей здавалися аж перешкодою практичності

(І. Карпа)

;

рідко.

Полюбовний (у 1 знач.)

Могорич – любовна річ

(Номис)

Який викликає любов (у 1 знач.)

Се кохання

[Трістана та Ізольди]

повстало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку

(Леся Українка)

;

– Чужоземко, дай води напитись! – У воді любовне є дання

(М. Рильський)

;

Вино – це також любовний напій, а однією з рис бога вина Діоніса була любов до людей

(Ю. Винничук)