ЛУ́ЧЧИЙ

, а, е, заст., прост.

Те саме, що кра́щий.

Луччий приклад, ніж наука

(прислів'я)

;

– То ти кажеш, що ти луччий? Що ти гаспидний стрілець? Збий же мені з чуба шапку – Тоді будеш молодець

(С. Руданський)

;

Я день і ніч буду молить Бога, щоб він послав вам луччий талан на старість

(І. Карпенко-Карий)

;

– Та ні, я не кажу, що ви луччий за всіх. Це всі знають

(М. Стельмах)

;

Усім своїм виглядом показував

[Джеррі],

що він луччий хлопець на селі

(С. Пиркало)