ЛЕВИ́НИЙ
, а, е.
1
. Прикм. до лев
. 1
1[
Ізоген
:]
Ти Богові їх душі доручи, – він може врятувать в рові левинім і в огняній печі(Леся Українка)
;Схопив би шаблюку й рубав би, .. рубав би геть усе: і оці килими, й оці леопардові та левині шкури
(С. Тельнюк)
;Одного разу велетень, закутавшись у левину шкуру, преміцно заснув
(С. Плачинда)
;Вбрався він
[лицар]
у ті лати й пішов до левиної печери(Ю. Винничук)
.2
. Такий, як у лева (див. лев
. 1
1)Левині пазурі притуплюй, з пащі Тигриної, о часе, зуби рви, Руйнуй всі витвори землі найкращі І фенікса спали в його крові
(Д. Паламарчук, пер. з тв. В. Шекспіра)
;Спершу загинув мій муж благородний із серцем левиним
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
;//
Який нагадує про силу лева
.Народу серце билося в серцях Бійців його – і подвиги левині Луною пролунали у віки
(М. Рильський)
.