СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КУТОВИ́Й
, а́, е́.
1
.
Стос. до кута (у 1 знач.), його вимірювання, розмічування
.
Тільки впродовж достатньо довгого інтервалу можна сподіватися виявити кутове зміщення
(з наук. літ.)
;
Кутові лінійки застосовують для перевірки внутрішніх двогранних гострих кутів
(з навч. літ.)
;
// 
Розміщений у куті; на означення місця в певному просторі
.
Теща мешкає в кутовій, з балконом у парк, кімнаті
(В. Дрозд)
;
А страж вів Алі до іншої, кутової башти
(Ю. Логвин)
;
Кутовий балкон тримали, порівну розділивши свій тягар, заклавши руки за голову, подібні між собою атлант і каріатида
(Г. Вдовиченко)
;
// 
у знач. ім. кутови́й,
во́го,
ч.
Те саме, що Кутови́й уда́р (див. уда́р).
Хтось із газовиків в останню мить перевів м'яч на кутовий
(С. Жадан)
.
2
.
Який має форму кута, зігнутий під кутом
.
Поставив
[Максим]
шестерню. Перевірив циліндричну фрезу, кутову, фасонну
(Д. Ткач)
;
Коли головний зодчий Сулеймана-хана Сінан-ага ібн Абдульменнан-ага будував цю фортецю, .. він спорудив такі продумані бастіони, хитромудрі кутові башти й стіни, що в описі їхніх якостей мова безсила
(П. Загребельний)
;
Видно кутик кухонного столу, протерту церату з дiркою на кутовому згинi, масивний, помальований синьою фарбою табурет
(Г. Вдовиченко)
.