СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КВАПЛИ́ВО
.
Присл. до квапли́вий 1, 2
.
Тільки де-не-де діди вигрівалися на сонці, сидячи на призьбі, та молодиці квапливо бігли по воду
(М. Коцюбинський)
;
– Ми затримуємо людей, – квапливо вимовила молода жінка
(С. Журахович)
;
У цей час хтось квапливо затарабанив у двері
(К. Гриб)
;
Пахуче розріджене повітря вдаряло в голову молодій жінці, ніби легке вино, занадто квапливо випите
(П. Загребельний)
;
Юрко почав квапливо переодягатися, озираючись на прочинені двері
(Ю. Андрухович)
.