КАРТО́Н
, у, ч.
1
. Товстий твердий папір, признач. для палітурних робіт, пакування і т. ін.
Коли ми бачимо на картинах такі обличчя, то кажемо, що вони намальовані погано, по-ремісницькому, немов з картону вирізані і лаком наведені
(Леся Українка)
;В око впадають сухі гілочки бузку, берези, клену, приладнані на білому картоні – це дітвора стежила, як розвиваються дерева
(Б. Антоненко-Давидович)
;Целулоїд і кіноплівку, гребінці і картон .. роблять не з чого іншого, а з дерева
(М. Чабанівський)
;За перкалевою відгородкою на цупкому картоні малював
[художник]
портрет у спрагло малинових, у благально зелених світлотінях(Є. Пашковський)
; * Образно.
На цупкому картоні небесної мапи засвічуються одне за одним електричні сузір'я
(Ю. Андрухович)
.2
. мист.
Первісний начерк фрески, картини і т. ін. або її частини в розмірах майбутнього твору, перев. виконаний на твердому папері; етюд (у 1 знач.)
. Уже три роки тому, коли розписували сенат, він
[Тарас]
був не просто учнем, а рисувальником, робив картони й часто їх сам виконував на стінах, стелі та полотні(Валерій Шевчук)
.