ЗУМО́ВИТИ
див.
зумо́влювати
.ЗУМО́ВЛЮВАТИ
, ює, недок., ЗУМО́ВИТИ, вить; мн. зумо́влять; док., що.
1
. Бути умовою, причиною чого-небудь, викликати щось; спричиняти
. Силкуються
[Митуси]
догодити не тільки високому, а й малому місцевому начальству, і це зумовлює їх трагікомічне становище(М. Сиротюк)
;Людський організм .. перебуває в єдності з навколишнім середовищем, що зумовлює самооновлення
(О. Чорногуз)
;Серед багатьох причин, що зумовлюють низьку схожість насіння, основною є надмірний вміст у ньому вологи
(з наук. літ.)
;Особлива театральність п'єси, виразність характерів героїв зумовили сценічну популярність “Антонія і Клеопатри”
(з наук.-попул. літ.)
.2
. Будучи умовою існування або формування чого-небудь, визначати його характер, специфіку
. Долю книги зумовлюють в однаковій мірі і якості книги, і якості читача – його вдача, інтереси й смаки
(Ю. Смолич)
;Джерела нашого руху. Як же формувались ті сили? З яких джерел виростали? І яка політична та соціальна дійсність зумовила їх .. і визначила ідейну суть?
(О. Шугай)
;Моря, океани не тільки надихають поетів. Разом із Сонцем вони зумовлюють клімат нашої планети
(з наук.-попул. літ.)
.